Забезпечення стійкості господарських систем на основі домінант гомеостазу

Анотація

Вперше розроблено комплексне методологічне підґрунтя для дослідження гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості господарських систем, включаючи вихідні положення теорії сталого господарювання та її понятійно-категоріальний апарат. Визначено та розкрито змістовні ознаки основних видів гомеостазу господарських утворень: еволюційного, структурного, резистентного, системного. Встановлено їх ієрархічний замкнений взаємозв’язок, а також характерні для них специфічні й прогностичні управлінські властивості. Обґрунтовано комплекс умов і механізмів генерування та забезпечення адаптації гомеостазу господарських систем до зовнішніх і внутрішніх трансформаційних впливів з метою забезпечення сталого господарювання. Показано й сформовано новітні напрями та засоби формування комплементарних господарських комплексів, стійких до інституційних і ресурсних обмежень. Визнано, що комбінаторика засобів управління гомеостазом включає стабілізаційні, інерційні, адаптаційні, організаційно-економічні, кінематичні, кібернетичні, алармові, когнітивно-інформаційні, репаративні, регенеративні та інші їх види. Обґрунтовано, що комплекс механізмів забезпечення саморегулюючих властивостей господарських систем має бути орієнтований на підтримку їх адаптаційних здатностей до зовнішніх і внутрішніх трансформацій. З позицій врахування чотирьохрівневої структурної ієрархії гомеостатичних властивостей систем доведено, що за використання розроблених нових методологічних підходів формуються реальні можливості забезпечення адекватного проєктування регуляторів та їх консолідації за пріоритетними об’єктами у контексті сталого господарювання. Розроблена авторами методологія, яка враховує чотирьохрівневу структурну ієрархію гомеостатичних властивостей господарських систем, дозволяє сформувати реальні можливості забезпечення адекватного проєктування найвагоміших регуляторів та їх консолідацію за пріоритетними об’єктами докладання зусиль. Подальші дослідження у межах системи сталого розвитку будуть пов’язані з вирішенням завдань за напрямами: формування загальної системи управління забезпеченням стійкості господарських систем матричного типу; створення конгруентного інституційного середовища на кожному етапі досягнення гомеостазу територіальних господарських утворень; подолання наявних інституційних обмежень та елімінування загроз і ризиків сталому розвитку, з їх диференціацією за просторовими особливостями.