Методологічні аспекти актуалізації оцінювання наукових установ щодо надання державної підтримки

Анотація

Обґрунтовано необхідність актуалізації критеріальної бази оцінювання установ, які виконують наукові дослідження і розробки, з метою надання їм державної підтримки. Наголошено на важливості застосування у сучасних умовах зовнішніх критеріїв з урахуванням їх відповідності стратегічним цілям держави. Їх складовою має бути орієнтація тематики наукової діяльності організації на сферу безпеки і оборони, а саме реалізацію завдань Стратегії національної безпеки України, підвищення національної стійкості, розвиток оборонно-промислового комплексу та ін. Для застосування внутрішніх критеріїв у визначенні пріоритетів у прикладних і експериментальних дослідженнях експертні оцінки мають спиратись на об’єктивні дані щодо стану предмета досліджень. Критеріальною основою для цього може бути концепція сталого розвитку, яка забезпечить формалізацію зовнішніх критеріїв щодо пріоритетів науково-технологічного розвитку та визначення конкретних напрямів, програм, тематики досліджень, розробок і проєктів. Охарактеризовано проблему, що виникає як наслідок незавершеності інноваційного процесу «наука — технологія — виробництво», підкреслено, що подібний підхід не гарантує створення виробу, технології, інтелектуального або іншого інноваційного продукту та його впровадження. Обґрунтовано необхідність періодичного оновлення методичного забезпечення Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, що є одним із інструментів державної політики у науково-технологічній сфері. Охарактеризовано сутність і значення комбінації кількісного (бального) і експертного способів оцінювання наукових установ. Зазначено, що потужним чинником трансформацій процесів оцінювання мають стати різноманітні форми та засоби інформаційних технологій, зокрема аналітичні методи та математичне моделювання. Для підтримки експертного перегляду показників і критеріїв оцінювання запропоновано інтегративну методологію, що ґрунтується на використанні декількох відомих методів — голосування, аналізу ієрархій, аналітичних мереж, а також онтологічних моделей даних та  графів для візуалізації процесів оцінювання альтернатив. Показано на прикладі, що складність оцінювання як багатокритеріальної задачі можна успішно подолати шляхом використання відносно простої та водночас науково обґрунтованої методики і відповідного програмного інструментарію. Підкреслено, що застосування комбінованого способу процесів оцінювання (якісного і кількісного) та відповідних інформаційних технологій сприятиме підвищенню об’єктивності у прийнятті рішень.