Відкрите рецензування як інструмент підвищення прозорості та якості наукового оцінювання
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2026.02.101Ключові слова:
традиційне рецензування, відкрите рецензування, відкрита наука, післяпублікаційне рецензування, наукова комунікаціяАнотація
У статті розкрито трансформацію системи наукового рецензування в умовах стрімкого розвитку відкритої науки та впровадження нових цифрових технологій у наукову комунікацію. Нині відкрите рецензування поступово набуває популярності серед дослідників і видавців, хоча переваги традиційного сліпого рецензування все ще високо цінуються науковою спільнотою. Динамічний розвиток практик відкритого рецензування свідчить про прагнення наукового співтовариства до застосування більш відповідальних і колегіальних механізмів оцінювання. Встановлено, що відкрите рецензування підвищує прозорість процесу наукового оцінювання, сприяє кращому розумінню сильних і слабких сторін дослідження та формує довіру до опублікованих результатів. Виокремлено переваги відкритого рецензування, які полягають у підвищенні прозорості процесу оцінювання, відповідальності учасників рецензійного процесу, стимулюванні більш ретельних і конструктивних оцінок, залученні широкого пулу експертів з різних дисциплін та громадськості. Визначено, що виклики та ризики, пов’язані зі здійсненням відкритого рецензування, зумовлені соціальними упередженнями, дисциплінарними відмінностями, етичними та практичними аспектами. Зроблено висновки, що: 1) процес рецензування в цифрову епоху не завершується публікацією статті, а є початком безперервного наукового дискурсу; 2) окремі елементи відкритого рецензування зазвичай сприймаються більш позитивно у форматі відкритих звітів, а розкриття особи рецензентів викликає більший скептицизм; 3) відкритість має бути збалансована з безпекою рецензентів та чесною критикою, зокрема в ієрархічних академічних середовищах. Журналам рекомендовано запроваджувати гнучкі моделі відкритого рецензування, які даватимуть змогу авторам і рецензентам обирати різні його форми та моніторити динаміку їх вибору. Доречною вбачається поетапна контекстно обумовлена імплементація відкритих моделей наукового оцінювання з урахуванням дисциплінарної специфіки, можливих соціальних ризиків і забезпечення захисту всіх учасників рецензійного процесу.
Посилання
Ross-Hellauer, T. (2017). What is open peer review? A systematic review. F1000Research, 6, 588. https://doi.org/10.12688/f1000research.11369.2
Tennant, J.P., Dugan, J.M., Graziotin, D., Jacques, D.C., Waldner, F., Mietchen, D., et al. (2017). A multi-disciplinary perspective on emergent and future innovations in peer review. F1000Research, 6, 1151. https://doi.org/10.12688/f1000research.12037.3
Schmidt, B., Ross-Hellauer, T., van Edig, X., & Moylan, E.C. (2018). Ten considerations for open peer review. F1000Research, 7, 969. https://doi.org/10.12688/f1000research.15334.1
Ross-Hellauer, T., & Horbach, S.P.J.M. (2024). Additional experiments required: A scoping review of recent evidence on key aspects of open peer review. Research Evaluation, 33, rvae004. https://doi.org/10.1093/reseval/rvae004
Ervens, B., Carslaw, K., Koop, T., & Pöschl, U. (2025). Review of interactive open access publishing with community-based open peer review for improved scientific discourse and quality assurance. Atmospheric Chemistry and Physics, 25, 13903— 13952. https://doi.org/10.5194/acp-25-13903-2025
Hendriks, F. (2026). Trust in science amid a replication crisis. Current Opinion in Psychology, 68, 102250. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2025.102250
Nixon, A. (2024). Reimagining the future of peer review: In the face of mounting challenges, is now the time to envision a new future for peer review? Chemistry International, 46 (1), 12—15. https://doi.org/10.1515/ci-2024-0104
Henriquez, T. (2023). Open peer review, pros and cons from the perspective of an early career researcher. MBIO, 14 (5), e01948-23. https://doi.org/10.1128/mbio.01948-23
Rao, V., Payan, J., McCallum, A., & Shah, N.B. (2025). ML researchers support openness in peer review but are concerned about resubmission bias. arXiv preprint, arXiv:2511.23439. https://doi.org/10.48550/arXiv.2511.23439
Van Rooyen, S., Godlee, F., Evans, S., Smith, R., & Black, N. (1998). Effect of blinding and unmasking on the quality of peer review: A randomized trial. JAMA, 280 (3), 234—237. https://doi.org/10.1001/jama.280.3.234
Van Rooyen, S., Godlee, F., Evans, S., Black, N., & Smith, R. (1999). Effect of open peer review on quality of reviews and on reviewers’ recommendations: A randomised trial. BMJ, 318 (7175), 23—27. https://doi.org/10.1136/bmj.318.7175.23
Van Rooyen, S., Delamothe, T., & Evans, S.J. (2010). Effect on peer review of telling reviewers that their signed reviews might be posted on the web: Randomised controlled trial. BMJ, 341, c5729. https://doi.org/10.1136/bmj.c5729
Fisher, M., Friedman, S.B., & Strauss, B. (1994). The effects of blinding on acceptance of research papers by peer review. JAMA, 272 (2), 143—146. https://doi.org/10.1001/jama.1994.03520020069019
Ross, J.S., Gross, C.P., Desai, M.M., Hong, Y., Grant, A.O., Daniels, S.R., et al. (2006). Effect of blinded peer review on abstract acceptance. JAMA, 295 (14), 1675—1680. https://doi.org/10.1001/jama.295.14.1675
Mahoney, M.J. (1977). Publication prejudices: An experimental study of confirmatory bias in the peer review system. Cognitive Therapy and Research, 1 (2), 161— 175. https://doi.org/10.1007/BF01173636
Travis, G.D., & Collins, H.M. (1991). New light on old boys: Cognitive and institutional particularism in the peer review system. Sci Technol Hum Val, 16 (3), 322—341. https://doi.org/10.1177/016224399101600303
Budden, A.E., Tregenza, T., Aarssen, L.W., Koricheva, J., Leimu, R., & Lortie, C.J. (2008). Double-blind review favours increased representation of female authors. Trends Ecol Evol, 23 (1), 4—6. https://doi.org/10.1016/j.tree.2007.07.008
García, J.A., Rodriguez-Sánchez, R., & Fdez-Valdivia, J. (2016). Authors and reviewers who suffer from confirmatory bias. Scientometrics, 109 (2), 1377—1395. https://doi.org/10.1007/s11192-016-2079-y
Tomkins, A., Zhang, M., & Heavlin, W.D. (2017). Reviewer bias in single-versus double-blind peer review. Proceedings of the National Academy of Sciences, 114 (51), 12708—12713. https://doi.org/10.1073/pnas.1707323114
Bykov, V., Spirin, O., Biloshytskyi, A., Kuchanskyi, O., Dikhtyarenko, O., & No vytskyi, O. (2020). Open digital systems in the evaluation of scientific and pedagogical research results. Information Technologies and Learning Tools, 75 (1), 294—315. https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3589 [in Ukrainian].
Kremen, V.H., Lugovyi, V.I., Regeilo, I.Y., Bazelyuk, N.V., & Bazelyuk, O.V. (2020). Openness, digitalization, and evaluation in science: General and specific aspects for socio-humanitarian knowledge. Information Technologies and Learning Tools, 80 (6), 243—266. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4155 [in Ukrainian].
Kovalenko, V.V., & Yatsyshyn, A.V. (2024). The impact of open science on the evaluation of professional activities of scientific and academic staff. Perspectives and Innovations in Science (Series “Pedagogy”, Series “Psychology”, Series “Medicine”), 8 (42), 308—328. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-8(42)-308-328 [in Ukrainian].
Paska, O.V., Kremen, Y.I., Hromovyk, B.P., & Lesyk, R.B. (2023). Experience in implementing a transparent system for evaluating researchers’ performance. Bulletin of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 5 (1), https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5115 [in Ukrainian].
D’Andrea, R., & O’Dwyer, J.P. (2017). Can editors save peer review from peer reviewers? PLoS One, 12 (10), e0186111. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0186111
Fanelli, D. (2010). Do pressures to publish increase scientists’ bias? An empirical support from US states data. PLoS ONE, 5 (4). e10271. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0010271
Ford, E. (2013). Defining and characterizing open peer review: A review of the literature. Journal of Scholarly Publishing, 44 (4), 311—326. https://doi.org/10.3138/jsp.44-4-001
Drozdz, J.A., & Ladomery, M.R. (2024). The Peer Review Process: Past, Present, and Future. British Journal of Biomedical Science, 81, 12054. https://doi.org/10.3389/bjbs.2024.12054
Teixeira da Silva, J.A., & Nazarovets, S. (2022). The role of Publons in the context of open peer review. Publishing Research Quarterly, 38, 760—781. https://doi.org/10.1007/s12109-022-09914-0
Rittman, M. (2025). Retraction Watch retractions now in the Crossref API. Blog. https://doi.org/10.13003/692016
Kowalczuk, M.K., Dudbridge, F., Nanda, S., Harriman, S.L., Patel, J., & Moylan, C. (2015). Retrospective analysis of the quality of reports by author-suggested and non-author-suggested reviewers in journals operating on open or single-blind peer review models. BMJ Open, 5, e008707. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-008707
Bornmann, L., Wolf, M., & Daniel, H.D. (2012). Closed versus open reviewing of journal manuscripts: How far do comments differ in language use? Scientometrics, 91 (3), 843—856. https://doi.org/10.1007/s11192-011-0569-5
Pontille, D., & Torny, D. (2015). From manuscript evaluation to article valuation: The changing technologies of journal peer review. Human Studies, 38 (1), 57—79. https://doi.org/10.1007/s10746-014-9335-z
Warne, V. (2016). Rewarding reviewers — sense or sensibility? A Wiley study explained. Learned Publishing, 29 (1), 41—50. https://doi.org/10.1002/leap.1002
Dappert, A., Farquhar, A., Kotarski, R., & Hewlett, K. (2017). Connecting the persistent identifier ecosystem: Building the technical and human infrastructure for open research. Data Science Journal, 16, 28. https://doi.org/10.5334/dsj-2017-028
Matsui, A., Chen, E., Wang, Y., & Ferrara, E. (2021). The impact of peer review on the contribution potential of scientific papers. PeerJ, 9, e11999. https://doi.org/10.7717/peerj.11999
Fiialka, S., Trishchuk, O., & Figol, N. (2020). Reviewing articles as a way of professional evaluation of scientifi c texts: Organizational and ethical aspects. Knowledge and Performance Management, 4 (1), 26—36. https://doi.org/10.21511/kpm.04(1).2020.03
Thelwall, M., Weigert, V., Allen, L., Nyakoojo, Z., & Papas, E.R. (2019). Does the use of open, non-anonymous peer review in scholarly publishing introduce bias? Evidence from the F1000 post-publication open peer review publishing model. arXiv preprint. arXiv:1911.03379. https://arxiv.org/abs/1911.03379 https://doi.org/10.1177/0165551520938678
Dall’Aglio, P. (2006). Peer review and journal models. arXiv:physics/0608307. https://arxiv.org/abs/physics/0608307
O’Connor, E.E., Cousar, M., Lentini, J.A., Castillo, M., Halm, K., & Zeffiro, T.A. (2017). Efficacy of double-blind peer review in an imaging subspecialty journal. American Journal of Neuroradiology, 38 (2), 230—235. https://doi.org/10.3174/ajnr.A5017
Teixeira da Silva, J.A. (2019). Challenges to open peer review. Online Information Review. Vol. 43, No. 2, 197—200. https://doi.org/10.1108/OIR-04-2018-0139
Resnik, D.B., Gutierrez-Ford, C., & Peddada, S. (2008). Perceptions of ethical problems with scientific journal peer review: An exploratory study. Science and Engineering Ethics, 14 (3), 305—310. https://doi.org/10.1007/s11948-008-9059-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Академперіодика НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
