Основи ноосферної теорії інновацій
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2026.01.123Ключові слова:
В.І. Вернадський, біосфера, людина, розум, ноосфера, духовність, наукова думка, інновації, ноосферна концепція людини, колективний розум, духовно-культурний вимір інновацій.Анотація
Прогрес людства завжди був пов’язаний із підкоренням природи, яке в останні десятиліття вийшло на новий рівень. Інновації є одним із визначальних факторів взаємодії людини з природою, минулих і поточних змін у довкіллі. Однак сучасна теорія інновацій недостатньо пояснює інновації як фактор перетворення природи, що є актуальним у зв’язку з екологічними викликами. Філософським і науковим підґрунтям для осмислення людством власної ролі в еволюції Землі, доктрини перетворення природи є вчення В.І. Вернадського про ноосферу, яке дає змогу доповнити теорію інновацій. У статті узагальнено ключові ідеї В.І. Вернадського і на цій основі сформульовано підстави для подальшого розроблення ноосферної теорії інновацій. Джерельну базу дослідження склали напрацювання В.І. Вернадського у галузі біосфери, ноосфери, історії науки; теорія інновацій; концепції антропоцену та сталого розвитку; наукові розробки у сфері екології, природокористування, антропології, технологічного прогресу, світової динаміки, глобальних викликів (меж зростання). Застосовано методи історико-філософського аналізу, системно-структурного та концептуального моделювання. Ключові ідеї вчення про ноосферу пов’язані з обґрунтуванням: живої речовини як геологічної сили; розуму та організованої праці як основи перетворення біосфери (природи); планетарного впливу людини на природу та виникнення ноосфери; духовності як основи розвитку ноосфери; наукової думки як головної сили перетворення планети. З урахуванням учення про ноосферу запропоновано переглянути інноваційну теорію, зробивши акцент на визнанні інновацій рушієм ноосферної еволюції, новому розумінні людини, усвідомленні ролі колективного розуму та ключового значення духовно-культурного виміру інноваційної діяльності. Наголошено на важливості врахування не лише матеріального, а й духовного виробництва у широкому сенсі. Це потребує розуміння впливу духовності на інновації та впровадження ноосферної перспективи у розвиток самої духовності для збалансування матеріальних і нематеріальних орієнтирів людини, що сприятиме соціально-екологічній сталості. Такий підхід дає змогу вийти за межі суто технократичного і економічного розуміння інновацій, відкриваючи шлях до досягнення нової гармонії людини і природи та переходу до збалансованого розвитку ноосфери.
Посилання
Grover, A., & Saini, P. (2022). Paradigms of man-nature association: An ecological perspective. Vantage: Journal of Thematic Analysis, 3(2), 20—31. https://doi.org/10.52253/vjta.2022.v03i02.03
Soga, M., & Gaston, K. J. (2020). The ecology of human-nature interactions. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 287(1918), 20191882. https://doi.org/10.1098/rspb.2019.1882
Keck, F., Peller, T., Alther, R., Barouillet, C., Blackman, R., & Capo, E., et al. (2025). The global human impact on biodiversity. Nature, 641, 395—400. https://doi.org/10.1038/s41586-025-08752-2
Theobald, D. M., Oakleaf, J. R., Moncrieff, G., Voigt, M., Kiesecker, J., & Kennedy, C. M., et al. (2025). Global extent and change in human modification of terrestrial ecosystems from 1990 to 2022. Scientific Data, 12, 606. https://doi.org/10.1038/s41597-025-04892-2
Syvitski, J., Waters, C. N., Day, J., Milliman, J. D., Summerhayes, C., & Steffen, W., et al. (2020). Extraordinary human energy consumption and resultant geological impacts beginning around 1950 CE initiated the proposed Anthropocene Epoch. Communications Earth & Environment, 1, 32. https://doi.org/10.1038/s43247-020-00029-y
Reynolds, J. L. (2021). Earth system interventions as technologies of the Anthropocene. Environmental Innovation and Societal Transitions, 40, 132—146. https://doi.org/10.1016/j.eist.2021.06.010
Korolyova, A. (2021). Transformation stages of biosphere into noosphere: From syncretic consciousness of Homo to co-evolution of man and nature. Logos, Vilnius, 92—101. https://doi.org/10.24101/logos.2021.58
Steffen, W., Richardson, K., Rockström, J., Cornell, S. E., Fetzer, I., & Bennett, E., et al. (2015). Planetary boundaries: Guiding human development on a changing planet. Science, 347(6223), 1259855. https://doi.org/10.1126/science.1259855
Lade, S. J., Steffen, W., de Vries, W., Carpenter, S. R., Donges, J. F., & Gerten, D., et al. (2020). Human impacts on planetary boundaries amplified by Earth system interactions. Nature Sustainability, 3, 119—128. https://doi.org/10.1038/s41893-019-0454-4
Ganivet, E. (2020). Growth in human population and consumption both need to be addressed to reach an ecologically sustainable future. Environmental Development and Sustainability, 22, 4979—4998. https://doi.org/10.1007/s10668-019-00446-w
Tallgauer, M., & Schank, C. (2023). Challenging the growth-prosperity nexus: Redefining undergraduate economics education for the Anthropocene. Ecological Economics, 216, 108026. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2023.108026
Madan, D. (2024). Spirituality: The heart and brain of sustainable development. International Journal of Advanced Academic Studies, 6, 80—84. https://doi.org/10.33545/27068919.2024.v6.i6b.1214
Becker, C. U. (2023). Ethical underpinnings for the economy of the Anthropocene: Sustainability ethics as key to a sustainable economy. Ecological Economics, 211, 107868. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2023.107868
Van der Leeuw, S. (2010). The archaeology of innovation: Lessons for our times. Innovation: Perspectives for the 21st Century. Madrid: BBVA, 33—56.
Oghazi, P., Parida, V., Wincent, J., & Mostaghel, R. (2022). Ecosystems transformation through disruptive innovation: A definition, framework and outline for future research. Journal of Business Research, 147, 16—26. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.03.073
Andersen, A. D., & Wicken, O. (2020). Making sense of how the natural environment shapes innovation, industry dynamics, and sustainability challenges. Innovation and Development, 11(1), 91—117. https://doi.org/10.1080/2157930X.2020.1770975
Van der Jagt, A. P. N., Raven, R., Dorst, H., & Runhaar, H. (2020). Nature-based innovation systems. Environmental Innovation and Societal Transitions, 35, 202—216. https://doi.org/10.1016/j.eist.2019.09.005
Grama-Vigouroux, S., Gull, A. A., & Rind, A. A. (2025). Examining the role of ecoinnovation in mitigating greenhouse gas emissions: A natural resource-based view. Journal of Cleaner Production, 513, 145714. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2025.145714
Vernadsky, V. I. (2005). Selected Works. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Vernadsky, V. I. (2004). Scientific Thought as a Planetary Phenomenon. Chronicle-2000, 57/58, 11—211 [in Ukrainian].
Vernadsky, V. I. (2004). The Biosphere and the Noosphere. Moscow: Iris-Press [in Russian].
Vorobyova, L. V. (2019). Volodymyr Vernadsky and physical economy. Kyiv: Kyiv National Economic University [in Ukrainian].
Tsebro, O. V. (2017). V. I. Vernadskyi’s studies on the noosphere as a basis for innovations support for regions (nooregions) environmental development. Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky University. Series: Economy and Management, 28(67), 1, 5—10 [in Ukrainian].
Fromm, E. (1994). On Being Human. New York: Continuum.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Академперіодика НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
