Відкритий доступ і відкрита наука в Україні з погляду дослідників (за результатами соціологічного дослідження 2025 р.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2025.04.003Ключові слова:
відкрита наука, відкритий доступ, дослідницькі дані, принципи FAIR, план управління дослідницькими даними, наукова політика, інституційні репозитарії, соціологічне дослідження, українська наука.Анотація
У сучасних умовах цифровізації науки та освіти принципи відкритої науки й відкритого доступу стають ключовими чинниками інтеграції української наукової спільноти у світовий дослідницький простір. Водночас рівень обізнаності й практичного застосування цих принципів в Україні залишається недостатньо дослідженим, що зумовлює актуальність комплексного аналізу проблематики. У науковій літературі вже розглядають окремі аспекти відкритої науки: розвиток інституційних репозитаріїв, політику відкритого доступу, застосування принципів FAIR. Проте систематичні соціологічні дослідження щодо ставлення та практик українських науковців є поодинокими, що визначає новизну та значущість запропонованої роботи. У статті вперше представлено результати масштабного всеукраїнського соціологічного дослідження 2025 р., яке поєднує аналіз практичного досвіду дослідників, оцінювання інституційної підтримки та виявлення бар’єрів на шляху впровадження принципів відкритої науки. Базою дослідження стало опитування, проведене Державною науково-технічною бібліотекою України у квітні—серпні 2025 р. серед 702 респондентів з усіх регіонів України. Застосовано кількісні методи аналізу з елементами порівняння й узагальнення. Результати засвідчили досить високий рівень публікації наукових праць дослідників України у відкритому доступі (86 %), проте значно нижчий рівень поширення дослідницьких даних (34 %). Серед бар’єрів респондентами виокремлено: брак технічних знань (28 %), невпевненість у правових аспектах (28), побоювання щодо плагіату (24), брак інфраструктури (23 %). Лише 19 % респондентів перевіряли власні дані на відповідність принципам FAIR, 27 % мають план управління дослідниць-
кими даними. Половина установ, де працюють респонденти, має політику щодо відкритої науки, однак її практичну імплементацію обмежено. Найпотрібніши ми респонденти вважають інформаційну підтримку, консультації та навчання з управління дослідницькими даними (27 %). Дослідження підтвердило необхідність системного підходу до розбудови інфраструктури відкритої науки в Україні, посилення інституційної підтримки, формування ефективної політики та підвищення обізнаності дослідників.
Посилання
UNESCO. (2021). UNESCO Recommendation on Open Science. Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. https://doi.org/10.5281/zenodo.5834767
Yaroshenko, T., Serbin, O., & Yaroshenko, O. (2022). Open science: The role of universities and libraries in modern changes in scientific communication. Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, 5(2), 277–292. https://doi.org/10.31866/2617-796X.5.2.2022.270132 [in Ukrainian].
Leonelli, S. (2013). Why the current insistence on open access to scientific data? Big data, knowledge production, and the political economy of contemporary biology. Bulletin of Science, Technology & Society, 33(1–2), 6–11. https://doi.org/10.1177/0270467613496768
Yaroshenko, T., & Iaroshenko, O. (2024). Digital Open Science Tools (DOTS) for research life cycle. In IInd International Conference “Open Science and Innovation in Ukraine 2023” (pp. 179–181). Bentham Science Publishers. https://zenodo.org/records/17036844 (accessed: 29.12.2025).
Zagorodny, A., Khimich, O., Andon, F., Dubrovina, L., Radchenko, A., & Zhuk, O. et al. (2025). Implementation of European principles of open science in the National Academy of Sciences of Ukraine. Visnyk Natsionalnoi Akademiyi Nauk Ukrayiny, (1), 11–33. https://doi.org/10.15407/visn2025.01.011 [in Ukrainian].
Drach, I., Petroye, O., Borodiyenko, O., & Reheilo, I. (2024). Conceptual foundations for the development of open science in the National Academy of Educational Sciences of Ukraine for 2024–2030. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 6(2), 1–6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6209 [in Ukrainian].
Lugovyi, V., Drach, I., Petroye, O., & Reheilo, I. (2024). On the results of the study “Enhancing the research capacity of Ukrainian universities under war and postwar recovery in the context of implementing the open science concept”. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 6(1), 1–7. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6103 [in Ukrainian].
Kormann, E., Klebel, T., Zhezhnych, P., Berezko, O., & Ross-Hellauer, T. (2024). Report on academic integrity awareness and Open Science recognition levels in Ukraine (2021–2023). Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.13898981
Fecher, B., & Friesike, S. (2014). Open science: One term, five schools of thought. In S. Bartling & S. Friesike (Eds.), Opening Science: The Evolving Guide on How the Internet is Changing Research, Collaboration and Scholarly Publishing (pp. 17–47). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-00026-8_2 (Preprint version: https://doi.org/10.2139/ssrn.2272036)
Leonelli, S. (2023). Philosophy of Open Science. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009416368
Ramachandran, R., Bugbee, K., & Murphy, K. (2021). From open data to open science. Earth and Space Science, 8(5), e2020EA001562. https://doi.org/10.1029/2020EA001562
Borozdykh, N. (2023). Principles of open science as the basis for the formation of research area in Ukraine. Science and Science of Science, (2)120, 116–137. https://doi.org/10.15407/sofs2023.02.116 [in Ukrainian].
Yaroshenko, T. (2021). Open access, open science, open data: How it was and where we are going (To the 20th anniversary of the Budapest Open Access Declaration). Ukrainian Journal on Library and Information Science, (8), 10–26. https://doi.org/10.31866/2616-7654.8.2021.247582 [in Ukrainian].
Kumar, N. (2023). Rethinking intellectual property rights in the era of open science. Interdisciplinary Studies in Society, Law, and Politics, 2(3), 1–3. https://doi.org/10.61838/kman.isslp.2.3.1
De la Cueva, J., & Méndez, E. (2022). Open science and intellectual property rights: How can they better interact? State of the art and reflections. URL: https://philarchive.org/rec/DELOSA-3 (accessed: 29.12.2025).
Kapitsa, Yu.M., & Shahbazyan, K.S. (2023). Open science and intellectual property. Information and Law, (2)45, 73–87. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.2(45).282324 [in Ukrainian].
Patel, D. (2016). Research data management: A conceptual framework. Library Review, 65(4/5), 226–241. https://doi.org/10.1108/LR-01-2016-0001
Briney, K. (2015). Data Management for Researchers: Organize, Maintain and Share Your Data for Research Success. Exeter: Pelagic Publishing. https://doi.org/10.2307/jj.28833749
Yaroshenko, T., & Chukanova, S. (2025). FAIR principles in science: Developing competencies for proper data management. Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, 8(1), 223–248. https://doi.org/10.31866/2617-796X.8.1.2025.335555 [in Ukrainian].
Lindemann, T., & Häberlein, L. (2023). Contours of a research ethics and integrity perspective on open science. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 8, 1052353. https://doi.org/10.3389/frma.2023.1052353
Sivasubramaniam, S.D. (2024). Open AI and open science: The influence of artificial intelligence on maintaining academic integrity in open science. Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-397-2-44
Limongi, R. (2024). The use of artificial intelligence in scientific research with integrity and ethics. Future Studies Research Journal: Trends and Strategies, 16(1), e845. https://doi.org/10.24023/FutureJournal/2175-5825/2024.v16i1.845
Gulumbe, B.H., Audu, S.M., & Hashim, A.M. (2025). Balancing AI and academic integrity: What are the positions of academic publishers and universities? AI & Society, 40(3), 1775–1784. https://doi.org/10.1007/s00146-024-01946-8
Corrall, S., & Pinfield, S. (2014). Coherence of “open” initiatives in higher education and research: Framing a policy agenda. In iConference 2014 Proceedings (pp. 293–313). https://doi.org/10.9776/14085
Levin, N., Leonelli, S., Weckowska, D., Castle, D., & Dupré, J. (2016). How do scientists define openness? Exploring the relationship between open science policies and research practice. Bulletin of Science, Technology & Society, 36(2), 128–141. https://doi.org/10.1177/0270467616668760
Ferguson, H. (2016). What social workers do in performing child protection work: Evidence from research into face-to-face practice. Child & Family Social Work, 21 (3), 283—294. https://doi.org/10.1111/cfs.12142
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Академперіодика НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
