"Ми з оптимізмом дивимось у майбутнє...":

інтерв’ю з академіком НАН України Сергієм Васильовичем Комісаренком, директором Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Анотація

В інтерв’ю Сергія Васильовича Комісаренка, академіка НАН України, директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, вченого зі світовим ім’ям, відомого активною позицією та суспільною, державною й громадською діяльністю, висвітлено історію, поточний стан, перспективи, позитивні й негативні тенденції розвитку біологічних наук в Україні та світі, а також їх вплив на розбудову й рівень життя суспільства, вирішення глобальних цивілізаційних проблем. З ім’ям вченого пов’язані створення, становлення та активний розвиток молекулярної імунології в Україні, розроблення нових біотехнологій, діагностикумів, ліків, вакцин, кровоспинних засобів, формування колекції моноклональних і рекомбінантних антитіл, внесеної до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Вчений дослідив стан імунітету людей, які працювали після аварії на Чорнобильській АЕС («Чорнобильський СНІД»). Важливою для визнання України в світі є також суспільна та державна діяльність ученого як віцепрем’єр-міністра України з гуманітарних питань (1990—1992), Надзвичайного i Повноважного Посла України у Великій Британії та Ірландії (1992—1998). За його ініціативи ухвалено закони, які стали основою законодавства незалежної України, — про свободу совісті, свободу віросповідання, свободу преси, соціальний захист людей. Науковець очолює Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України, є президентом Спеціальної Олімпіади України. Ініціював створення Українського дому та Музею Івана Гончара, відзначення 50-річчя трагедії у Бабиному Яру, повернення культових будинків релігійним громадам і проведення першого форуму української діаспори. Завдяки ініціативі вченого Україна стала антарктичною державою. 2024 року Сергій Васильович був відзначений разом з іноземним членом Академії, нобелівським лауреатом, професором Аароном Чехановером (Ізраїль) найвищою нагородою НАН України — Золотою медаллю імені В.І. Вернадського за видатні досягнення у галузі молекулярної імунології та біохімії протеїнів. Висловлюючись стосовно перспектив розвитку сучасної біологічної науки, вчений зазначив, що нині відбувається бурхливий прогрес, який закладає основу для сучасної медицини. Формуються підходи до лікування хвороб, які раніше вважалися невиліковними, зокрема генетичних і онкологічних. Розшифровка геному, відкриття мікроРНК — це яскраві приклади, яким чином реалізується генетична інформація. Пріоритетними є використання штучного інтелекту для пошуку найкращих мішеней таргетної терапії найважливіших захворювань людей, використання біороботів і наноплатформ як медичних інструментів та/або медпрепаратів, ширше використання методів персоналізованої медицини. Узагальнюючи, Сергій Васильович підкреслив, що майбутнє України, як і всіх країн, повністю залежатиме від рівня освіти та науки, а також від науково-технологічної складової в товарах, що виробляються. У всіх куточках України живуть майбутні генії, треба тільки допомогти їм реалізуватися, адже країна без науки — це країна «без рук і без ніг». Експертна думка таких визначних фахівців та узагальнення набутого ними досвіду є особливо актуальними у кризові періоди суспільного розвитку, зокрема у воєнні часи, оскільки вони формують світоглядні орієнтири для соціуму.

Інтерв'ю взяли:
А.С. Литвинко
ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»
https://orcid.org/0000-0002-5321-2969

Г.А. Дороніна
ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»
https://orcid.org/0009-0008-6397-2137

У підготовці інтерв'ю брали участь:
В.Г. Гармасар
ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»
https://orcid.org/0000-0001-7903-0111

Г. В. Солдатова
ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»
https://orcid.org/0000-0003-2259-2046