Наука і політика: проблеми взаєморозуміння та критерії успіху
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2024.03.153Ключові слова:
соціально-економічні проблеми, політичні рішення, інституційні засади, взаєморозуміння науки і політики, підступні проблеми, економічні циклиАнотація
Завдання політичної влади — формувати культуру суспільства, забезпечувати гармонійну взаємодію між його інститутами і цим сприяти економічному зростанню та благополуччю. Ефективність втілення у життя політичних рішень залежить від наукової обґрунтованості управління економікою та вміння враховувати реакцію суспільства. Це означає, що політики та вчені повинні спільно вирішувати соціально-економічні проблеми. Метою дослідження є пошук організаційних принципів раціональної взаємодії політики і науки для підвищення ефективності прийняття та інформаційного супроводу політичних рішень у процесі їх реалізації. Обговорено тенденцію до ослаблення взаєморозуміння між наукою і політикою, оскільки вони розглядаються в системах прийняття політичних рішень як різні спільноти з відмінними і навіть взаємовиключними методами. Водночас є певний досвід спільної діяльності політичних та академічних інституцій у межах так званої галузевої науки. Політикам важливо отримати від науки допомогу в подоланні невизначеностей, які для них є прикрою перешкодою і яких вони намагаються позбутися простою «більшістю голосів». Для подолання соціально-економічної невизначеності та підвищення якості прогнозування запропоновано враховувати наявність економічних циклів, що мають природну причину, а також тип інформації (змістовна, фонова і така, що заважає). Можливості участі науки у вирішенні соціально-економічних проблем країни у співпраці з політиками суттєво скорочуються, коли влада починає зменшувати кількість «ступенів свободи» національної науки, свободу діяльності вчених юридичними нормами, доцільність яких визначається суб’єктивними міркуваннями політиків. Взаєморозуміння науки і політики у вирішенні соціально-економічних проблем можна досягти шляхом формування інституційних основ науково-політичної взаємодії, що дасть змогу узгоджувати точки зору науковців і політиків, а також цінності та уявлення про благо в процесі розроблення і реалізації державних рішень.
Посилання
Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Москва: ACT, 2006. 873 с.
Вебер М. Избранные произведения. Москва: Прогресс, 1990. 808 с.
Лейчик В.М. Терминоведение: Предмет, методы, структура. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 256с.
Бурлацкий Ф. Политика и наука. Revue d’histoire des sciences humaines. 2022. No. 40. P. 209—218. https://doi.org/10.4000/rhsh.7113
Science for Policy. Handbook. European Union: Elsevier Limited, 2020. 266 p. 6. Бернал Дж. Наука в истории общества. Москва: Наука, 1957. 735 с.
Кугель С.А. Человеческий фактор новых научных направлений: пути становления. Роль научной элиты. Социология науки и технологий. 2013. № 2. С. 43—53.
Ruggles A. Regulatory vs. Academic Science. CIRES Center for Science and Technology Policy Research. CIRES Center for Science & Technology Policy Research. No. 9. 2004. URL: http://sciencepolicy.colorado.edu/ogmius/archives/issue_9/research_highlight.html (дата звернення 12.05.2024).
Авдулов А.Н., Кулькин А.М. Системы государственной поддержки научно-технической деятельности в России и США: процессы и основные этапы их формирования. Москва: ИНИОН, 2003. 84 с.
Аллахвердян А. Г. Динамика научных кадров в советской и российской науке: сравнительно-историческое исследование. Москва: Изд-во «Когито-Центр», 2014. 263 с.
Маліцький Б.А. Науковоцентрична державна політика як необхідний та ефективний інструмент покращення умов життя в Україні. Наука та наукознавство. 2023. № 1 (119). С. 18—34. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.018
Кондратьев Н.Д., Яковец Ю.В., Абалкин Л. И. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. Избранные труды. Москва: Экономика, 2002. 550 с.
Гринин Л. Е., Коротаев А. В. Циклы, кризисы, ловушки современной МирСистемы. Исследование кондратьевских, жюгляровских и вековых циклов, глобальных кризисов, мальтузианских и постмальтузианских ловушек. Москва: ЛКИ, 2012. 480 с.
Чалдаева Л. А., Килячков А. А. Унифицированный подход к описанию природы экономических циклов. Финансы и кредит. 2012. № 45 (525). С. 2—8.
Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах. Москва: Прогресс-Традиция, 2004. 480 с.
Аль-Аммори А., Дяченко П.В., Клочан А.Е., Бакун Е.В., Козелецкая И.К. Методы и средства защиты информации. The Scientific Heritage. 2020. No. 51. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/metody-i-sredstva-zaschity-informatsii/pdf (дата звернення: 12.05.2024).
West Churchmam C. Wicked Problems. Management Science. 1967. No. 14 (4). P. B-141—B-274. URL: https://pubsonline.informs.org/doi/epdf/10.1287/mnsc.14.4.B141 (дата звернення: 12.05.2023).
Rittel H.W.J., Webber M.M. Dilemmas in a General Th eory of Planning. Policy Sciences. 1973. No. 4 (2). P. 155—169. URL: http://www.jstor.org/stable/4531523 (дата звернення 12.05.2024). https://doi.org/10.1007/BF01405730
Эшби У.Р. Необходимое разнообразие. Введение в кибернетику. Москва: Изд-во иностранной литературы, 1959. С. 287—310.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.