Історія Українського науково-дослідного проєктно-конструкторського інституту електровозобудування як приклад результатів стратегічних прорахунків у політиці держави (1992—2003)
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2024.03.068Ключові слова:
машинобудування, Український науково-дослідний, проєктно-конструкторський інститут електровозобудування, Науково-виробниче об’єднання «Дніпропетровський електровозобудівний завод», конструкторсько-технологічний потенціал, УкрзалізницяАнотація
У статті наведено результати дослідження історичних подій довкола створення, розвитку та ліквідації Українського науково-дослідного, проєктно-конструкторського інституту електровозобудування Науково-виробничого об’єднання «Дніпропетровський електровозобудівний завод» (НВО «ДЕВЗ»). Дослідження виконано з використанням відомчих нормативно-правових актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та галузевих міністерств, матеріалів багатотиражних газет. Проаналізовано історичні обставини розвитку та передумов диверсифікації виробничої діяльності НВО «ДЕВЗ» на тлі становлення ринкової економіки в Україні та зниження попиту на продукцію вузькоспеціалізованого призначення. З’ясовано, що протягом 1990—2000 рр. колектив НВО «ДЕВЗ», маючи перспективний науково-виробничий потенціал, освоїв широку номенклатуру виробництва магістральної техніки для забезпечення потреб залізниць в інноваційному електротранспорті. Однак в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки керівництво Міністерства машинобудівної промисловості України обрало неефективний шлях закріплення організаційно-правового статусу Українського науково-дослідного, проєктно-конструкторського інституту електровозобудування як державного підприємства, що мало катастрофічний вплив на його подальший розвиток. Унаслідок відсутності довгострокових пріоритетів розвитку виробничо-господарського потенціалу вітчизняного машинобудування та послідовної політики їх реалізації стосовно конкретних підприємств Українському науково-дослідному, проєктно-конструкторському інституту електровозобудування не вдалося реалізувати початкові задуми щодо формування потужного національного науково-технічного центру, а його діяльність була фактично зведена до виконання проєктно-конструкторської документації для потреб НВО «ДЕВЗ». Укрзалізниця, керуючись суб’єктивним господарським інтересом державного монополіста, на тлі чергової зміни політичного курсу уряду домоглася рішення щодо фактичної ліквідації Українського науково-дослідного, проєктно-конструкторського інституту електровозобудування як самостійної юридичної особи, заклала підвалини для подальшого знищення науково-виробничого потенціалу вітчизняного електровозобудування.
Посилання
Шатовский А., Волнянский Г. Рожденный трижды: очерки истории научно- производственного объединения «ДЭВЗ». Люди. События. Годы. Днепропетровск, 1998. 263 с.
Рубан М.Ю., Пономаренко В.В. До історії становлення електровозобудування в Україні: розробка та виробництво промислових локомотивів на Дніпропетровському заводі (1959—1968). Наука та наукознавство. 2021. № 2 (112). С. 117—136. https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.117
Ruban M., Ponomarenko V. The development and construction of narrow-gauge locomotives at the Dnipropetrovsk electric locomotive plant (1969—1991). Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2020. № 29 (2). С. 100—110. https://doi.org/10.15421/272026
Ruban M.Y., Ponomarenko V. Development and construction of shunting electric locomotives at Dnipropetrovsk electric locomotives plant (1960’s — 1970’s). History of Science and Technology. Vol. 11. No. 1. P. 212—232. https://doi.org/10. 32703/2415-7422-2021-11-1-212-232
Сависько В.М. Електровозобудування. Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут (УЕНДІ). Енциклопедія cучасної України. 2009. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17734 (дата звернення: 22.01.2023).
Браташ В.О., Гетьман Г.К. Електровозобудування. Енциклопедія cучасної України. 2009. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17733 (дата звернення: 22.01.2023).
Электровозы и тяговые агрегаты промышленного транспорта / Под ред. В.А. Браташа. Москва: Транспорт, 1977. 528 с.
Савчук О.М. Браташ Віктор Олександрович. Енциклопедія сучасної України. 2004. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=37610 (дата звернення: 22.01.2023).
Раков В.А. Локомотивы и моторвагонный подвижной состав железных дорог Советского Союза (1976—1985 гг.). Москва: Транспорт, 1990. 238 с.
Быстриченко А.В., Добровольский Е.И., Дроботенко А.П. ХПЗ — Завод имени Малышева 1895—1995. Краткая история развития. Харьков: Прапор, 1995. 792 с.
Бочаров В.И. Вехи творчества в электровозостроении. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского университета, 1993. 336 с.
ВЭЛНИИ 40 лет / Под ред. В.Г. Щербакова. Новочеркасск: Агентство Наутилус, 1998. 688 с.
Буянов А.Ф. Творцы новой техники. Луганск: Книжковий світ. 2005. 288 с.
Цыганков-Серебряков Ю.В. Люди. Годы. Факты. ОАО «ХК «Лугансктепловоз». Луганск, 2006. 479 с.
Паламар О.Д. Дніпропетровський науково-виробничий комплекс Електровозобудування. Енциклопедія сучасної України. 2008. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22280 (дата звернення: 22.01.2023).
Трубачов Ю.О. Вагонобудування Український науково-дослідний інститут. Енциклопедія сучасної України. 2005. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=32824 (дата звернення: 22.01.2023).
Донченко А.В., Сафронов О.М. Становлення ДП «УкрНДІВ» як флагмана вітчизняної науки щодо розвитку вітчизняного залізничного транспорту та міського колійного господарства. Рейковий рухомий склад. Кременчук, 2017. № 15. С. 5—102.
Ларин А.А., Иванов Л.В. История развития локомотивостроения: Харьков: НТУ «ХПИ», 2019. 156 с.
Янін В.А. Внесок конструктора Л.С. Лебедянського у розвиток газотурбовозобудівництва. Історія науки і техніки. 2017. Вип. 10. С. 103—108. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-103-108
Кудиярова А.И. Пусть летят по стране поезда. Крюковский вагоностроительный завод на новом этапе 150-летней истории. Сумы: Университетская книга, 2019. 464 с.
Strelko O., Berdnychenko Y., Khromova O., Spys O. Background of creation, further development, and establishment of Kharkiv Locomotive Plant. History of Science and Technology. 2022. Vol. 12. No. 2. P. 367—387. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2022-12-2-367-387
Ruban M.Y. Development of mainline electric locomotive engineering in Ukraine (on the example of diversifi cation of production activity of OJSC “Luhanskteplovoz”). Економічний вісник Донбасу. 2020. № 4 (62). P. 103—109. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-4(62)-103-109
Ruban M.Yu. Prerequisites of formation and development of mainline electric locomotives engineering at the Luhansk diesel locomotives engineering plant (1957—2014). History of Science and Technology. 2020. Vol. 10. No. 1 (16). P. 72— 87. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2020-10-1(16)-72-87
Ruban M.Yu., Baka B.O. Formation and development of main-line electric locomotive engineering in independent Ukraine (1991—2008). Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2020. Вип. 1 (29). С. 105—112. https://doi.org/10.15421/272013
Рубан М.Ю. Історичний досвід діяльності та перспективи корпоратизації Дніпровського електровозобудівного заводу. Історія народного господарства та економічної думки України. Київ, 2021. № 54. С. 118—135. https://doi.org/10.15407/ingedu2021.54.118
Ruban M., Fomin A. Mastering and development of industrial production of rolling stock in Ukraine (1991—2022). History of Science and Technology. 2022. Vol. 12. No. 2. P. 340—366. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2022-12-2-340-366
Федюшин Ю.М. К проблеме обновления подвижного состава железных дорог Украины. Залізничний транспорт України. 2001. № 2. С. 7—10.
Москаленко П.Й., Мукмінова Т.А. Укрзалізниця. Поступ часу. 1991—1996. Матеріали до історії залізничного транспорту України. Київ: Транспорт України, 1996. 336 с.
Бондарев А.М., Данович В.Д., Крюков С.Г. Оценка динамических и прочностных показателей автомотрисы АМЭ-2. Транспорт. 1999. № 2. С. 57—62.
Ліхушин Є.В. Електровоз ДE1: створення і експлуатація. Локомотив інформ. 2018. № 11 (155). С. 12—16.
Чумак В.В., Браташ В.А. Перспективы развития электровозостроения в Украине. Транспорт. 2002. Вып. 11. С. 3—6.
Лауреати Державних премій України в галузі науки і техніки 1992—2008 роки / За ред. В.С. Стогнія. Київ: ТОВ «Абрис принт», 2009. 326 с.
Кірпа Г.М. Інтеграція залізничного транспорту України у європейську транспортну систему. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУЗТ ім. акад. В. Лазаряна, 2004. 248 с.
Электровоз 2ЕЛ5. Руководство по эксплуатации: в 4 кн. Кн. 2. Днепропетровск: УЭлНИИ, 2006. 34 с.
Браташ В.А. Тяговые агрегаты типа ОПЭА с асинхронными тяговыми двигателями для открытых горных разработок. Конструкция и параметры. Гірнича електромеханіка та автоматика: Науково-технічний збірник. 2007. Вип. 79. С. 93—98.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
