Довіра до вчених у вимірі міжнародних і національних опитувань

Анотація

У статті викладено результати міжнародних і національних опитувань щодо рівня довіри суспільства до вчених. Новизна дослідження полягає у комплексному аналізі показників довіри до науковців в Україні у контексті регіональних відмінностей та впливу кризових явищ (пандемії та повномасштабної війни), а також у виявленні унікальних для українського суспільства чинників довіри / недовіри. Систематизовано різні підходи до вимірювання соціального капіталу науки, рівня довіри до науки в міжнародному та національному контекстах. Аналіз виконано з використанням компаративного підходу, який поєднує кількісний аналіз соціологічних даних з якісним осмисленням суспільного контексту. Джерелами аналізу є результати міжнародних досліджень громадської думки Wellcome Global Monitor (2018), Many Labs «Довіра до науки та популізм, пов’язаний з наукою» (TISP), а також опитування Pew Research Center (2024). Аналіз Wellcome Global Monitor (2018) показав, що в Україні рівень довіри до вчених виявився подібним до середнього у світі. За результатами аналізу TISP виявлено, що респонденти з України підтримують спілкування вчених із громадськістю та необхідність донесення наукових висновків до політиків, проте значна їх частина висловлюється проти активного залучення учених до політичного процесу; це свідчить, що в українському суспільстві комунікація науковців з громадськістю та політиками сприймається більш позитивно, ніж їх активне втручання у політику. Особливу увагу приділено опитуванню «Соціальні виміри суспільства» Інституту соціології НАН України за період 2015—2019 рр. Виявлено помірний, але нестабільний рівень довіри до вчених в Україні до початку повномасштабної війни, а також значну частку респондентів з невизначеною позицією в цьому питанні. Доведено, що довіра до вчених в Україні до 2019 р. була однією з найвищих серед усіх інститутів суспільства, випереджаючи ЗМІ, політиків та правоохоронні органи. Підкреслено, що висока довіра до науковців створює підґрунтя для їхньої ключової ролі у формуванні державної політики та подоланні суспільних викликів. Розкрито значення моніторингових опитувань довіри до вчених в Україні для розроблення ефективних стратегій наукової комунікації в умовах війни та повоєнного відновлення. Обґрунтовано необхідність проведення нових комплексних опитувань з урахуванням регіональних особливостей, впливу дезінформації та диференціації довіри до різних галузей науки.