Розроблення інструменту автоматизованого пошуку дослідницьких матеріалів в процесі навчання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/intechsys.2026.02.046

Ключові слова:

автоматизований пошук, Automated Research Assistant, веборієнтований програмний комплекс, репозиторій препринтів arXiv, підвищення ефективності роботи

Анотація

Вступ. Сучасні студенти і дослідники діють в умовах стрімкого зростання обсягів цифрової інформації. Розвиток відкритої науки, електронних бібліотек і онлайн-платформ призвів до суттєвого розширення доступу до наукових знань. Водночас проблема доступу до інформації поступово трансформувалася у проблему її ефективного відбору та інтерпретації. За результатами сучасних досліджень, інформаційне перевантаження є одним із ключових чинників, що ускладнюють навчальну діяльність, знижують концентрацію уваги та підвищують пізнавальне навантаження користувачів. У цифровому освітньому середовищі студенти змушені самостійно здійснювати пошук, оцінювання та систематизацію великої кількості джерел, що потребує сформованих навичок інформаційної грамотності та критичного мислення. Надлишок неструктурованої інформації створює додаткове зовнішнє когнітивне навантаження, яке негатив но впливає на процес навчання та засвоєння знань. Незважаючи на значну кількість доступних електронних ресурсів, процес пошуку наукових матеріалів залишається трудомістким і часто супроводжується перевитратами часу та зниженням навчальної мотивації.

Мета. Розробити та апробувати програмний інструмент Automated Research Assistant, призначений для автоматизованого пошуку та первинного структурування наукових матеріалів у процесі навчальної й дослідницької діяльності.

Методи. Automated Research Assistant реалізований як програмний комплекс і функціонує як веборієнтований застосунок. Програмний комплекс розроблено з використанням мови програмування Python та вебінструментів (зокрема Streamlit), що забезпечують взаємодію з зовнішніми науковими базами даних через програмні інтерфейси (API).

Результати. У роботі проаналізовано проблему інформаційного перевантаження та складності пошуку наукових джерел у сучасному цифровому освітньому середовищі. Показано, що доступність електронних ресурсів не завжди забезпечує ефективність навчання через недостатній рівень сформованості у студентів навичок наукового пошуку та оцінювання інформації. Запропоновано принципи побудови Automated Research Assistant — автоматизованого інструмента підтримки навчальної та дослідницької діяльності. Реалізовано веборієнтований програмний комплекс автоматизованого пошуку наукових матеріалів із використанням відкритого репозиторію препринтів arXiv через програмний інтерфейс API. Система здійснює пошук, первинний відбір та структуроване збереження результатів, формуючи набір метаданих публікацій (назва, короткий опис, посилання на джерело).

Висновки. Запропонований підхід спрямовано на зменшення навантаження на користувача та підвищення ефективності роботи з науковою інформацією в процесі навчання. Архітектура програмного комплексу передбачає можливість подальшого розширення із підключенням додаткових наукових платформ та різних джерел даних.

Посилання

Chen C. Y., Pedersen S., Murphy K. L. Learners’ perceived information overload in online learning via computer-mediated communication. Research in Learning Technology, 2011, 19 (2). https://doi.org/10.3402/rlt.v19i2.10345

Arnold M., Goldschmitt M., Rigotti T. Dealing with information overload: a comprehensive review. Frontiers in psychology, 2023, Vol. 14, Article 1122200. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1122200

Skulmowski A., Xu K. M. Understanding cognitive load in digital and online learning: A new perspective on extraneous cognitive load. Educational psychology review, 2022, Vol. 34 (1), 171196. https://doi.org/10.1007/s10648-021-09624-7

Information Literacy. URL: https://www.unesco.org/en/ifap/information-literacy?utm_source=chatgpt.com [Accessed 15 Jul. 2025].

Framework for Information Literacy for Higher Education. URL: https://www.ala.org/acrl/standards/ilframework?utm_source=chatgpt.com [Accessed 01 Dec. 2025].

Eppler M. J., Mengis J. The concept of information overload: A review of literature from organization science, accounting, marketing, MIS, and related disciplines. The Information Society, 2004, Vol. 20 (5), 325–344. https://doi.org/10.1080/01972240490507974

Bawden D., Robinson L. The dark side of information: Overload, anxiety and other paradoxes and pathologies. Journal of Information Science, 2009, Vol. 35(2), 180–191. https://doi.org/10.1177/0165551508095781

Sweller J. Cognitive load during problem solving: Effects on learning. Cognitive Science, 1988, Vol. 12 (2), 257–285. https://doi.org/10.1207/s15516709cog1202_4

Sweller J., van Merriënboer J.J.G., Paas F. Cognitive architecture and instructional design: 20 years later. Educational Psychology Review, 2019, Vol. 31, 261–292. https://doi.org/10.1007/s10648-019-09465-5

Sana F., Weston T., Cepeda N.J. Laptop multitasking hinders classroom learning for both users and nearby peers. Computers & Education, 2013, Vol. 62, 24–31. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2012.10.003

Kirschner P. A., De Bruyckere P. The myths of the digital native and the multitasker. Teaching and Teacher education, 2017, Vol. 67, 135–142. https://doi.org/10.1016/j.tate.2017.06.001

Downloads

Опубліковано

2026-06-01

Як цитувати

Токова, О. (2026). Розроблення інструменту автоматизованого пошуку дослідницьких матеріалів в процесі навчання. Information Technologies and Systems (Інформаційні технології та системи), 8(2), 46–57. https://doi.org/10.15407/intechsys.2026.02.046

Номер

Розділ

Інтелектуальні інформаційні технології