Застосування цифрових технологій для стабілізації емоційного стану людини
DOI:
https://doi.org/10.15407/intechsys.2026.02.058Ключові слова:
цифрові технології, мобільний застосунок, емоційний стан, стресові розлади, EMDR, Unity, психологічна самодопомогаАнотація
Вступ. Сучасні цифрові технології можуть відігравати важливу роль у підтримці психічного здоров’я, зокрема у зменшенні рівня стресу та корекції емоційних розладів. У статті розглянуто підхід до створення мобільного програмного застосунку, в якому реалізовані методики психологічної самодопомоги, зокрема техніки дихання, заземлення, білатеральної стимуляції та EMDR-подібних вправ.
Мета. Дослідити задачу розроблення мобільного програмного застосунку, в якому будуть реалізовані методики психологічної самодопомоги, зокрема техніки дихання, заземлення, білатеральної стимуляції тощо.
Методи. Реалізовано інтеграцію новітніх комп’ютерних технологій з задачами охорони здоров’я людини, а саме — віртуальні «терапевти» на основі ШІ, системи зворотного зв’язку (вiofeedback), які допомагають людині контролювати свої фізіологічні процеси з допомогою датчиків і комп’ютерного аналізу тощо. Результати. Наведено методологічну основу, структуру функційних модулів і особливості реалізації прототипу на базі Unity та C#. Обґрунтовано переваги використання цифрових технологій для оперативної підтримки емоційного стану користувачів.
Висновки. Створений прототип ефективно поєднує сучасні цифрові технологій із відомими методами психологічної самодопомоги. Його особливістю є реалізація продуманої послідовності психологічних технік та вправ, які використовуються в практиці як українських, так і закордонних спеціалістів під час роботи з військовими та ветеранами. Мобільний застосунок є доступним інструментом зниження рівня стресу та стабілізації емоційного стану. Це досягається завдяки інтерактивності і візуальній підтримці, адаптивності і модульності, можливості автономної роботи без інтернету тощо. Проте необхідно зауважити, що використання застосунку не замінює професійну психотерапію і може слугувати лише як допоміжний та превентивний засіб.
Посилання
Bogic M, Njoku A, Priebe S. Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC Int Health Hum Rights, 2015, Vol. 15, Article 29. https://doi.org/10.1186/s12914-015-0064-9
Chaban O.S. War, fear, anxiety, fatigue. We restore ourselves and restore others. Lecture. NNIPZ NMU named after O.O.Bogomolets [Чабан. О.С. Війна, страх, тривога, втома. Відновлюємося самі і відновлюємо інших. Лекція. ННІПЗ НМУ ім. О.О.Богомольця. 2024]. URL: https://www.youtube.com/watch?v=tsD_-wu9SpY [Accessed 10 Sep. 2025]
Sokhor Н, Yasniy О, Smashna О, Hashimova Н. The impact of war and forced displacement on the mental health of children and adolescents (literature review). Psychosomatic Medicine and General Practice, 2024, Vol. 9 (1), Article 471. https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i1.471
World Health Organization (WHO). (n.d.). WHO projects to support mental health in Ukraine. URL: https://www.euro.who.int/en/countries/ukraine [Accessed 10 Sep. 2025]
Lüddecke R., Felnhofer A. Virtual Reality Biofeedback in Health: A Scoping Review. Appl Psychophysiol Biofeedback, 2022, Vol. 47, 1–15. https://doi.org/10.1007/s10484-021-09529-9
Tosti B, Corrado S, Mancone S, Di Libero T, Rodio A, Andrade A, Diotaiuti P. Integrated use of biofeedback and neurofeedback techniques in treating pathological conditions and improving performance: a narrative review. Front. Neurosci, 2024, Vol. 18, Article 1358481. https://doi.org/10.3389/fnins.2024.1358481
Dvornyk M.S. Using mobile apps as a socio-psychological Strategy of rehabilitation. Psychological Sciences: Problems and Achievements, 2017, 10, 53–67. URL: [Accessed 10 Sep. 2025]
Diagnostic and Statistical Manualhttps://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709914 of Mental Disorders. Revised 4th ed., American Psychiatric Association, Washington, 915 p.
About post-traumatic stress disorder (PTSD). Veterans Affairs Canada. URL: https://www.veterans.gc.ca/en/mental-and-physical-health/mental-health-and-wellness/understanding-mental-health/about-post-traumatic-stress-disorder-ptsd [Accessed 10 Sep. 2025]
Free choice. “Base” application. [Вільний Вибір | Застосунок «БАЗА»]. URL: https://www.vvybir.org.ua/products/appbase/
Hussain, F. Unity Game Development Engine: A Technical Survey. University of Sindh Journal of Information and Communication Technology, 2020, Vol. 4(2), 73–81. URL: https://sujo.usindh.edu.pk/index.php/USJICT/article/view/1800 [Accessed 14 May. 2026]
C++ just overtook Java as the world's most popular programming language | TechRadar. URL: https://www.techradar.com/news/c-just-overtook-java-as-the-worlds-most-popular-programming-language [Accessed 14 May. 2026]
Brewin C.R., Andrews B., Valentine J.D. Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 2000, Vol. 68 (5), 748–766. https://doi.org/10.1037/0022-006X.68.5.748
Van der Kolk B.A. The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma. Viking, eBook, 464 p.
Ekman, P. An argument for basic emotions. Cognition and Emotion, 1992, Vol. 6(3–4), 169–200. https://doi.org/10.1080/02699939208411068
Shuliakova М., & Ratsyborynska-Polyakova Н. The impact of chronic stress on the human body and the role of psychoeducation in reducing its mental manifestations. Psychosomatic Medicine and General Practice, 2024, Vol. 9 (1), Article 490. https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i1.490
Antuna-Camblor C., Gomez-Salas F., Burgos-Julian F., Gonzalez-Vazquez A., Juarros-Basterretxea J. and Rodriguez-Diaz F. Emotional Regulation as a Transdiagnostic Process of Emotional Disorders in Therapy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Clin Psychol Psychother, 2024, Vol. 31, Article e2997. https://doi.org/10.1002/cpp.2997 https://doi.org/10.1002/cpp.2997
Brown R.P., Gerbarg P.L. Sudarshan Kriya Yogic breathing in the treatment of stress, anxiety, and depression: Part II—Clinical applications and guidelines. Journal of Alternative and Complementary Medicine, 2005, Vol. 11 (1), 211-217. https://doi.org/10.1089/acm.2005.11.711
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Власником авторського права є видавець Твору (Інститут інформаційних технологій та систем НАН України) та/або видавець Твору (ВД «Академперіодика» НАН України), якому Інститут інформаційних технологій та систем НАН України на підставі субліцензійного видавничого договору надав право опублікування твору та право зазначати видавця після знака авторського права.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Стаття публікується на умовах відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0 - Із Зазначенням Авторства – Некомерційною – Без Похідних 4.0 Міжнародною.
