Оптимізація багатокритеріального вибору комп’ютерних комплектуючих на основі аналізу ієрархій

Анотація

Вступ. У статті розглядається проблема оптимального вибору компонентів для персональних комп’ютерів у закладах охорони здоров’я в умовах обмеженого бюджету та множинних критеріїв оцінювання. Визначено, що традиційні методи вибору компонентів, засновані на емпіричному досвіді або простому порівнянні характеристик, є недостатньо ефективними для прийняття оптимальних рішень у ситуаціях багатокритеріального вибору. Обґрунтовано застосування адаптованого аналітичного ієрархічного процесу Томаса Сааті як ефективного інструменту для математично обґрунтованого багатокритеріального вибору компонентів з урахуванням технічної сумісності, енергетичного балансу та пріоритетів користувачів.

Метою статті є висвітлення особливостей адаптації методу аналізу ієрархічних процесів Сааті як проблеми багатокритеріального вибору компонентів комп’ютера та демонстрація його практичного застосування в контексті оптимізації ІТ-витрат медичних закладів з урахуванням технічної сумісності, енергетичного балансу та динамічного балансування пріоритетів користувачів.

Методи. Адаптований метод ієрархічного аналізу Томаса Сааті застосовано для багатокритеріального вибору компонентів з урахуванням технічної сумісності, енергетичного балансу та пріоритетів користувачів.

Результати. Подано систему динамічного балансування вагових коефіцієнтів з підтримкою блокування окремих параметрів, що забезпечує постійну суму ваг, що дорівнює 100%, зберігаючи при цьому пропорційність розблокованих параметрів. Розроблено багаторівневу систему фільтрації компонентів з урахуванням технічної сумісності (сокетів, форм-факторів, типів пам’яті тощо), енергетичного балансу системи, фізичних обмежень та трьох режимів оптимізації. Проведено детальний порівняльний аналіз наявних підходів до вибору компонентів на українському та світовому ринках, який виявив їхні обмеження та переваги.

Висновок. Наведено конкретні приклади застосування методу при виборі процесора для закладу охорони здоров’я, що демонструють чотири сценарії з різними пріоритетами параметрів та трьома режимами оптимізації. Експериментальна валідація підтвердила високу точність алгоритму у відстеженні визначених користувачем пріоритетів. Проведено аналіз економічної ефективності розробленого системного застосування, який продемонстрував потенційну економію до 25% ІТ-бюджету для закладів охорони здоров’я при збереженні необхідного рівня продуктивності.