Парадигми європейської безпеки у зовнішній політиці Франції, Німеччини та Великої Британії (2014—2022 рр.)

Анотація

Мета — дослідити особливості формування й реалізації концепцій європейської регіональної безпеки Франції, Німеччини, Великої Британії в їх порівнянні в історичному контексті зовнішньої політики цих держав з акцентом на періоді 2014—2022 рр.

Методологію сформували принципи історизму, системності, неупередженості, загально-наукові методи логіки, компаративного аналізу, а також спеціально-історичні методи історіографічного аналізу, історико-системний, хронологічний, історико-генетичний, ретроспективного аналізу, порівняльно-історичний.

Наукова новизна. В порівняльному вимірі досліджується історія реалізації теоретичних підходів Франції, Німеччини, Великобританії до європейської регіональної політики у сфері безпеки в контексті їх зовнішньої політики. Простежено трансформації трьох національних парадигм європейської безпеки з огляду на зміни у системі міжнародних відносин новітнього часу в умовах російсько-української війни, яка фактично розпочалася 2014 р. Окрему увагу приділено впливу цих парадигм на зовнішнє становище України і переформатуванню систем глобальної та європейської безпеки.

Висновки. Впродовж усієї історії європейської інтеграції кожна з трьох провідних держав західної частини континенту своїм особливим шляхом намагалася реалізувати лідерські амбіції в регіональній політиці, компенсувавши втрату глобального статусу. Франція, Німеччина, Велика Британія представляють відмінні парадигми зовнішньої політики — європоцентричну, євроатлантичну (проміжну) й атлантичну відповідно. На шляху становлення політики безпеки ЄС Франція та Німеччина виступали в ролі апологетів й ініціаторів реформ, а Великобританія — переважно як антагоністка інтеграції. Процес формування зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу зводився до пошуків компромісу, що зумовило його незавершеність. Відмінності в поглядах політичних еліт на євроінтеграцію не дали можливості трьом державам сформувати дієве регіональне безпекове ядро без участі США. Навіть у досліджуваний період 2014—2022 рр., позначений різким загостренням кризи системи європейської безпеки, між Великою Британією, Францією, ФРН залишилися неподоланими розбіжності щодо актуальних проблем міжнародних відносин. Не стали винятком поточні події, пов’язані з Україною, та механізми їх вирішення. Хоч широкомасштабна агресія Росії проти нашої країни і спричинила консолідацію поглядів, підходів політикуму переважної більшості західних держав щодо необхідності перегляду системи регіональної політики і протистояння російській експансії, війна унаочнює проблеми збереження конфліктності взаємодії наявних парадигм європейської безпеки та залишає питання про можливість формування нової ефективної комплексної системи регіональної безпеки в короткостроковій перспективі без остаточної відповіді.