"Поляки… намагаються… створити для себе плацдарм": Польсько-український конфлікт 1942—1947 рр. у документах радянських органів держбезпеки
(вступна стаття й публікація Ю. Шаповала, А. Когута, Я. Антонюка)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.03.204Ключові слова:
польсько-український конфлікт, німецька окупація, ОУН, УПА, АК, НКВС, історичний діалог, архівні документи, ГДА СБУАнотація
Мета публікації полягає у виявленні та репрезентації невідомих раніше архівних документів до історії польсько-українського конфлікту 1942—1947 рр. із фондів радянських органів держбезпеки. Завдання впорядників спрямовані на стимулювання подальших досліджень і дискусій задля пошуку шляхів порозуміння між українськими й польськими істориками в подоланні трагічних сторінок спільного минулого.
Методологічні засади ґрунтуються на принципах історизму та критичного аналізу джерел із комплексним поданням усієї множинності нововиявлених історичних фактів і подій у відповідності з конкретно-історичними обставинами.
Наукова новизна полягає в осмисленні документів комуністичних органів як обов’язкової джерельної складової неупереджених дослідницьких стратегій із вивчення польсько-українського конфлікту 1942—1947 рр.
Висновки. Нововиявлені архівні документи доводять, що перебіг польсько-українського конфлікту 40-х рр. ХХ ст. був складним та багатогранним і не може бути поясненим спрощеними, прямолінійними наративами. Радянські органи держбезпеки щонайменше відстежували протистояння між поляками й українцями. Згідно з їхніми документами, передумовою трагедії була міжвоєнна політика ІІ Речіпосполитої, а приводом стала політика німецького окупаційного режиму. Водночас учасників конфлікту важко звести суто до УПА чи АК, як і визначити винуватцем лише протилежну сторону. Активні дії німецької окупаційної адміністрації, радянських партизанів та агентури сприяли подальшому розгортанню протистояння. Попри значні жертви, сторони конфлікту намагалися налагодити співпрацю.