Видання довідкового формату та питання академічної доброчесності
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.215Ключові слова:
словники та енциклопедії, науково-популярна література про Голодомор, плагіат, авторське право, академічна доброчесністьАнотація
Мета полягає в обґрунтуванні необхідності дотримання принципів авторського права й академічної доброчесності при створенні довідкових та енциклопедичних видань попри те, що вони належать до непрямих (вторинних) джерел інформації.
Методологія базується на загальнотеоретичних принципах і методах пізнання (методи логічного і критичного аналізу, рефлексії), спрямованих на об’єктивне висвітлення проблем, пов’язаних із сутністю та специфікою словникового й енциклопедичного форматів.
Наукова новизна визначена авторською інтерпретацією (зумовленою контекстом конкретного дискурсу) загальновизнаного розуміння словників та енциклопедій як виду носіїв знань і типу видань. Дослідження підготовлено в межах дискурсу про плагіат у книжці В. Огієнка «Голодомор. Історія неусвідомленої травми».
Висновки. Спростовано твердження про те, що підготовка словниково-енциклопедичних видань не пов’язана з принциповим та системним дотриманням високих стандартів академічної доброчесності. По-перше, словники й енциклопедії — це передусім наукові видання, які створюють шляхом укладання, тож їх некоректно ототожнювати з оригінальною авторською науково-популярною літературою. Укладання передбачає зібрання авторських творів в одне видання, а не компіляцію різних думок, тверджень, ідей в один твір. По-друге, словники та енциклопедії — це видання, на які поширюється правова охорона інтелектуальної власності (багато хто помилково вважає їх творами суспільного надбання), а тому в них немає місця для недоброчесно запозичених чужих текстів чи ідей. Тим більше все це стосується оригінальних авторських творів, зокрема науково-популярних книг, незалежно від того, мають вони елементи довідкового (словникового / енциклопедичного) формату чи ні. Коли йдеться про літературу, призначену для популяризації наукових знань на суспільно чутливі теми, як-от Голодомор, то будь-які прорахунки автора чи редакції (плагіат, фактичні помилки, мовностилістичні огріхи) здатні перетворити її з корисної на шкідливу.
