Видання довідкового формату та питання академічної доброчесності
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.215Ключові слова:
словники та енциклопедії, науково-популярна література про Голодомор, плагіат, авторське право, академічна доброчесністьАнотація
Мета полягає в обґрунтуванні необхідності дотримання принципів авторського права й академічної доброчесності при створенні довідкових та енциклопедичних видань попри те, що вони належать до непрямих (вторинних) джерел інформації.
Методологія базується на загальнотеоретичних принципах і методах пізнання (методи логічного і критичного аналізу, рефлексії), спрямованих на об’єктивне висвітлення проблем, пов’язаних із сутністю та специфікою словникового й енциклопедичного форматів.
Наукова новизна визначена авторською інтерпретацією (зумовленою контекстом конкретного дискурсу) загальновизнаного розуміння словників та енциклопедій як виду носіїв знань і типу видань. Дослідження підготовлено в межах дискурсу про плагіат у книжці В. Огієнка «Голодомор. Історія неусвідомленої травми».
Висновки. Спростовано твердження про те, що підготовка словниково-енциклопедичних видань не пов’язана з принциповим та системним дотриманням високих стандартів академічної доброчесності. По-перше, словники й енциклопедії — це передусім наукові видання, які створюють шляхом укладання, тож їх некоректно ототожнювати з оригінальною авторською науково-популярною літературою. Укладання передбачає зібрання авторських творів в одне видання, а не компіляцію різних думок, тверджень, ідей в один твір. По-друге, словники та енциклопедії — це видання, на які поширюється правова охорона інтелектуальної власності (багато хто помилково вважає їх творами суспільного надбання), а тому в них немає місця для недоброчесно запозичених чужих текстів чи ідей. Тим більше все це стосується оригінальних авторських творів, зокрема науково-популярних книг, незалежно від того, мають вони елементи довідкового (словникового / енциклопедичного) формату чи ні. Коли йдеться про літературу, призначену для популяризації наукових знань на суспільно чутливі теми, як-от Голодомор, то будь-які прорахунки автора чи редакції (плагіат, фактичні помилки, мовностилістичні огріхи) здатні перетворити її з корисної на шкідливу.
Посилання
"Koval, O. (2024). Vykladachka Kembrydzhskoho universytetu zvynuvatyla u plahiati avtora knyhy pro Holodomor. UA.NEWS. [in Ukrainian].
"Epplbom, E., Kis, O., Mattinhli, D., Romanets, N., Skubii, I. (2024). Plahiat i perekruchennia: nedoluha sproba “populiarnoi istorii” Holodomoru vid Vitaliia Ohiienka. Ukraina moderna. [in Ukrainian].
König, J., Woolf, G. (Eds.). (2013). Encyclopaedism from Antiquity to the Renaissance. Cambridge: Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139814683
Kovalchuk, H. (2023). Rarytetni entsyklopedychni ta dovidkovi vydannia 15-18 st. u fondi viddilu starodrukiv ta ridkisnykh vydan Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho. Entsyklopedychnyi visnyk Ukrainy. 15: 9-24. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.37068/evu.15.2
Mushynka, M. (2014). Yevhen Onatskyi — pryzabutyi ukrainskyi entsyklopedyst. Materialy 3-i Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Ukrainska entsyklopedystyka”. Kyiv. 99-104. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.37068/ue.2013.13
Zubets, N. O. (2002). “Ukrainska mala entsyklopediia” — vydatna pamiatka ukrainskoi leksykohrafii. Kultura narodov Prichernomoriya. 32: 59-62. [in Ukrainian].
Shevchenko, T. M. (2024). Avtorska entsyklopediia u formati zbirky eseiv: osoblyvosti kompozytsii. Modern philolog y: theory, history, methodolog y. Riga. 186-203. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-425-2-10
Letzler, D. (2012). Encyclopedic Novels and the Cruft of Fiction: Infinite Jest’s Endnotes. Studies in the Novel. 44 (3): 304-324. doi: https://doi.org/10.1353/sdn.2012.0036
Boriak, H. V., Papakin, H. V. (2013). Vidkryti entsyklopedychni humanitarni resursy v Interneti: suchasnyi stan i problemy funktsionuvannia. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky. 21: 73-89. [in Ukrainian].
(1978). Slovnyk. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. Kyiv. 9: 367. [in Ukrainian].
Hrytsenko, P. Y. (2013). Avtorska leksykohrafiia: Taras Shevchenko. Ukrainska i slovianska tlumachna i perekladna leksykohrafiia. Leonidovi Sydorovychu Palamarchukovi. Kyiv. 39-68. [in Ukrainian].
Hlyvinska, L. K. (2013). Avtorskyi slovnyk: do pytannia pro katehoriinu spetsyfiku i teoretyko-prykladnu znachushchist. Philological Studies: Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University. 9: 103-110. [in Ukrainian].
Tyshchenko, O. M. (2017). Slovnyk movy tvorchoi osobystosti: pryntsypy ukladannia reiestru (z prozy Y. Andrukhovycha). Leksykohrafichnyi biuleten. 26: 57-73. [in Ukrainian].
Tsymbaliuk-Skopnenko, T. V. (2010). Ukrainska avtorska leksykohrafiia: zdobutky ta perspektyvy. Ukrainska mova. 2: 3-14. [in Ukrainian].
Soroka, T. V. (2019). Slovnykova stattia yak instrument interpretatsii leksychnoho znachennia aksionomena. Contemporary studies in foreign philolog y. 17: 130-138. [in Ukrainian].
Ryzhkova, V. V., Velychko, A. M. (2016). Aktualni problemy prykladnoi leksykohrafii: spetsyfika ukladannia drukovanykh terminolohichnykh slovnykiv vuzkoi spetsializatsii (haluz aviatsiinoho dvyhunobuduvannia). Humanities journal. 3: 75-82. [in Ukrainian].
Perebyinis, V. I. (2004). Teoriia i praktyka ukladannia navchalnykh slovnykiv. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni I. Franka. 17: 73-75. [in Ukrainian].
Zhelezniak, M., Shushkivskyi, A. (2023). Yak pysaty statti dlia entsyklopedii. Entsyklopedychnyi visnyk Ukrainy. 15: 65-76. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.37068/evu.15.6
Petushka, A. (2021). Sotsialni media: akademichna dobrochesnist u systemi naukovoi komunikatsii. Derzhava ta rehiony. Sotsialni komunikatsii. 3: 73-79. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.3(47).10
