Культурна спадщина України в умовах російсько-української війни: виклики та наслідки збройної агресії

Анотація

Мета — проаналізувати стан нерухомої культурної спадщини в умовах російсько-української війни 2014—2024 рр. Сучасна війна, спрямована на знищення українського народу й України як держави, актуалізувала низку проблем, у тому числі в гуманітарній сфері. В умовах російської агресії державна політика у сфері культури стає важливим чинником забезпечення національної безпеки України, а збереження культурної спадщини України та національної пам’яті українського народу є одним з головних елементів формування його ідентичності, консолідації й розвитку української нації.

Наукова новизна полягає у дослідженні стану культурної спадщини України під час російсько-української війни, переосмисленні історичного минулого, аналізі процесів декомунізації та деколонізації в публічному просторі, які значно посилилися після російського вторгнення в Україну 2022 р.

Методологічною основою дослідження є принципи історичного аналізу та наукової об’єктивності, проблемно-хронологічний метод.

Висновки. «Гібридна війна» Російської Федерації проти України з 2014 р. та широкомасштабна агресія 24 лютого 2022 р. актуалізували тему культурної спадщини, масштабів втрат національного культурного надбання України. Знищення і руйнування пам’яток історії та культури — це не лише матеріальні збитки, а й спроба підірвати моральний дух українців, знищити минуле українського народу, історичну пам’ять, історію, матеріалізовану в пам’ятках. По закінченню війни основними завданнями у сфері культури стануть збереження культурного надбання, розробка стратегії її відновлення із залученням державних інституцій і міжнародних організацій ЮНЕСКО, ІКОМОС, ІКОМ, культурної дипломатії, інформація світової спільноти про збитки й втрати, завдані країною-агресоркою культурній спадщині України, розробка механізму їх оцінки й визначення розмірів компенсації. Російська агресія проти України викликала хвилю спротиву громадянського суспільства, що інспірувало процес демонтажу низки пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою РФ, декомунізацію української топоніміки та очищення публічного простору від маркерів імперських претензій на українські землі.