Під кутом національно-політичного виміру: Державна дума в публіцистиці українських громадсько-політичних діячів (1906-1917 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.05.062Ключові слова:
історіографія, публіцистика, українські громадсько-політичні діячі, Україна, Російська імперія, Державна думаАнотація
Мета — визначити історіографічне значення політичної публіцистики 1906—1917 рр. У висвітленні думської проблематики в контексті участі українства у суспільно-політичних процесах, пов’язаних із виборами та діяльністю Думи.
Методологію дослідження становить історіографічний аналіз на основі принципів історизму та об’єктивності публіцистичних праць українських громадсько-політичних діячів.
Наукова новизна визначається спробою з’ясувати значення публіцистики активних учасників українського громадсько-політичного життя в історіографії думської тематики з погляду участі українців у виборчих кампаніях і роботі Державної думи Російської імперії.
Висновки. Оперуючи загалом незначним фактологічно-статистичним матеріалом, українські громадсько-політичні діячі у своїх публіцистичних працях виокремлювали провідні тенденції та особливості виборчих кампаній до Державної думи, аналізували участь українських партій у виборах, їхню виборчу тактику, висвітлювали зміст наказів селян, робітників обраним депутатам, оцінювали результати виборів в Україні, діяльність і значення Українських громад у І та ІІ Думах. У публіцистиці розкривалося застосування урядом адміністративного ресурсу під час виборів до ІІІ і ІV Думи, негативно оцінювалися результати виборів до них за підсумками українського демократичного представництва, відображалися дискусії при обговоренні українського питання в Думі, засвідчувалося розчарування свідомого українства непослідовною й недієвою підтримкою українських інтересів російською опозицією в Думі.
