Про категоріальний аналіз технологічних ланцюгів пізнання
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.024Ключові слова:
дисциплінарна наука, сучасна технонаука, технологічні ланцюги пізнання, філософські категорії, загальнонаукові категоріальні поняття, конкретно-наукові категоріальні поняття.Анотація
У статті розглядається проблема виявлення і систематизації категоріальних засобів, необхідних для аналізу використовуваних у науково-технічній сфері технологічних ланцюгів пізнання. Основною метою статті є демонстрація того, чим відрізняються такі ланцюги один від одного залежно від а) структурних характеристик ланцюгів; б) тематики і жанру наукового дискурсу, у рамках якого використовується той або інший ланцюг. На матеріалі наукових дискурсов (колективна наукова монографія, кореспондентська стаття в науковій газеті, проблемна стаття в науковому журналі), що відрізняються за тематикою і жанром, проведено дискурс-аналіз різних видів технологічних ланцюгів знання (логічна схема; ланцюг спадкоємності знань; наукомістка технологія із замкнутим циклом; глобальні, пов’язані і кептивні ланцюги створення вартості), які лежать в основі механізму функціонування як традиційної дисциплінарної науки, так і сучасної технонауки. Зафіксовано нещодавні зміни у складі вказаних технологічних ланцюгів пізнання, обумовлені зміною традиційної дисциплінарної науки сучасною технонаукою. Наведено основні визначення сучасної технонауки, що розкривають її елементний склад і організаційні особливості. Висунуто гіпотезу, що складний механізм функціонування сучасної технонауки і новітні технологічні ланцюги пізнання, які лежать в його основі, можуть бути виявлені та описані в результаті використання категоріального аналізу в його широкому розумінні, у рамках якого застосовуються філософські категорії, загальнонаукові категоріальні поняття і конкретно-наукові категоріальні поняття. Розкрито загальні та специфічні елементи у складі вказаних категоріальних засобів. Продемонстровано конкретний приклад проведення комплексного категоріального аналізу механізму функціонування сучасної технонауки і технологічних ланцюгів пізнання, що лежать в її основі.
Посилання
Starzhinskij, V.P. (2016). The constructive methodology: from fundamental natural sciences and engineering to high technologies parks. Academician Shirokanov Dmitrij Ivanovich: Philosophy, Methodology, Cognition. Minsk: Pravo i ekonomika. (pp. 246–253) [in Russian].
Korchinskij, Dm. (2005). Preface. Pocheptsov G. Revolution com. Fundamentals of Protest Engineering. Moscow: Evropa. (pp. 3–6) [in Russian].
Аvtonomova, А.S. (Ed.). (2003) The Social Technologies of Sector Interconnection in Contemporary Russia. Moscow: Fond NAN [in Russian].
Lakhvich, F.A. (2007). Bioorganic chemistry: through the study of biomolecules and molecular mechanisms of vital functions to the creation of supplies for medicine and agriculture. The Trailblazer of the Belarusian Competitive Financing of Science (BRFFR: 1991–2006) / V.A. Orlovich (Ed.). Minsk: Belaruskaya navuka. (pp. 409–419) [in Russian].
Ponarina, E. (2005). Priority 01: In the sphere of innovations, it is time for the state to transition from political concepts to concrete actions. Poisk, 51, 11–12 [in Russian].
Ivanitskij, G.R. (2000). The new start or the last finish? Bulletin of the Russian Academy of Sciences, vol. 70, issue 3, 203–213 [in Russian].
Emelyanovich, I. (2019). Non-material assets in value chains. The Science and Innovations, 5, 33–37) [in Russian].
Stepin, V.S. (2009). The changes in the structure of science and the contemporary status of fundamental researches. The Science of Russia. From Today to Tomorrow / V.S. Arutiunova, G.V. Lisichkin, G.G. Malinetsky (Eds.). Moscow: Knizhnyj dom «LIBROKOM». (pp. 150–157) [in Russian].
Convergence of biological, information, nano- and cognitive technologies: the challenge to philosophy. Issues of phylosophy, 2012, 12, 3–23 [in Russian].
Philosophy of Technology and Engineering Sciences: Volume 9 (Handbook of the Philosophy of Sciences: in 16 volumes). Amsterdam: Elsevier, 2009.
Judin, B.G. (2004). The point of view of the artificial. Cognitive Thinking and Social Action (heritage of G.P., Shchedrovitsky in the context of Russian and world philosophical thought) / N.I. Kuznetsova (Ed.). Moscow: F.А.С.-media. (pp. 306–335) [in Russian].
Harari, Ju.N. (2018). Sapiens. A Brief History of Humankind. Transl. from English. Moscow: Sindbad [in Russian].
Harari, Ju.N. (2019). Homo Deus. A Brief History of Tomorrow. Transl. from English. Moscow: Sindbad [in Russian].
Ogurtsov, А.P. (2001). The categories. The New Philosophical Encyclopedia: in 4 vols. Vol. 2. Moscow: Mysl (pp. 229–233) [in Russian]. https://doi.org/10.1023/A:1004832330130
Shirokanov, D.I. (2016). The philosophical categories in the natural cognition. Academician Shirokanov Dnitrij Ivanovich: Philosophy, Methodology, Cognition. Minsk: Pravo i ekonomika (pp. 628–665) [in Russian].
Mostepanenko, M.V. (1969). Philosophy and Physical Theory. Leningrad: Nauka [in Russian].
Кuish, A.L. (2019). The categories of physical science in context of categories of philosophical knowledge. Philosophical Category Structures in the Scientific Cognition. Мinsk: The Institute of Philosophy of the NAS of Belarus (p. 33) [in Russian].
Mishuk, S.S. (2019). Heuristic functions of the category Space and Time in contemporary cosmological concepts. Philosophical Category Structures in the Scientific Cognition. Мinsk: The Institute of Philosophy of the NAS of Belarus (pp. 35–36) [in Russian].
Philosophical Category Structures in the Scientific Cognition: Abstracts and Program. Мinsk: The Institute of Philosophy of the NAS of Belarus, 2019 [in Russian].
Ishlinsky, А.Ju. (Ed.). (2003). The New Polytechnic Dictionary. Moscow: BRE [in Russian].
Starzhinskij, V.P., Tsepkalo, V.V. (2017). On the Way to the Society of Innovations. 2nd ed. Мinsk: RIVSH [in Russian].
Sidortsov, V.N. (Ed.) (2006). Methodological Problems of History. Мinsk: Tetrasistems [in Russian].
Vytiaz, P.А., Shcherbin, V.К. (2019). The modern technoscience as the result of convergence of new forms of organization of scientific research. The National Academies of Sciences: Modern Condition, Problems, Perspectives of Development and Priorities of Collaboration in the IAAS Framework: Proceedings of the International Symposium (Кyiv, Ukraine, June 6–7, 2019) (in print) [in Russian].
Sukhotin, А.К. (1978). The Paradoxes of Science. Мoscow: Molodaya gvardija [in Russian].
Kozlov, B.I. (2000). Speech at the meeting of the round table “State Scientific Foundations in Russia: Activity, Problems, Perspectives (Survey)”. Science of Science, 1, 7–36 [in Russian].
Bogdan, N.I., Кorzun, Т.S. (2005). The reforming experience of the innovative policy in new countries of the European Union and EU accession candidate countries. The Science and Innovations, 8, 62–69 [in Russian].
Оbolenskaya, L.V., Zudina, А.B. (2009). Тhe technological function of Russian science: the problem of designing of a map of technological ways. Science in the Conditions of Globalization / А.G. Аllakhverdyan, N.N. Semyonova, А.V. Yurevich (Eds.). Moscow: Logos. (pp. 221–240) [in Russian].
Dostanko, А.P., Baranov, V.V. (2002). The evolution of technologies. The Great Reformers of Natural Sciences: Leonardo da Vinci: XVIII International Readings (November 20–21, 2002, Мinsk) / I.F. Gabrus (Ed.). Мinsk: BGUIR. (pp. 6–8) [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
