Осмислення впливу інформаційно-техногенного фактора на соціокультурну сферу

Автор(и)

  • О. A. Мех ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-8550-8641
  • Н. O. Мех Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Український етнологічний центр, Україна https://orcid.org/0000-0002-5846-505X

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.078

Ключові слова:

науково-технологічна сфера, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-техногенний фактор, соціокультурна сфера, інтеграція, залежність, вплив

Анотація

У статті представлено спробу введення в науковий дискурс проблеми наслідків інтеграції результатів науково-технічного прогресу, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій, у життя людини. Метою статті є осмислення та актуалізація передумов і наслідків впливу інформаційно-комунікаційних технологій на людину, виокремлення тих, які спричиняють зміни у соціально-психологічних та соціокультурних факторах, аналіз зворотного впливу людини на інформаційне суспільство, прогнозування подальших тенденцій. Джерелом інформації є наукознавчі та лінгвокультурологічні дослідження впливу науково-технічного прогресу на суспільство, соціально-психологічні та соціокультурні фактори. Використано загальнологічні наукові методи аналізу та синтезу проблеми, здійснено формалізацію результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень, порівняння існуючих експертних оцінок з метою виявлення суттєвих і другорядних аспектів проблеми. На підставі аналізу показано, що науковотехнічний прогрес, змінюючи навколишній світ людини, фундаментально скорегував її можливості щодо вибору інформації, її критичного аналізу, формування об’єктивних рішень. Людині та суспільству в цілому все більше надаються не дані для аналізу, а інформація у вигляді готових висновків. Залежність людини від інформаційних технологій ґрунтується на припущенні, що їх створення є природною проєкцією внутрішнього світу людини, її поглядів і мотивів. Тому ця залежність є зворотною стороною існуючої зони технологічного комфорту, умов життя і спілкування. Водночас конкуренція вимагає постійного оновлення людьми знань про технології, що тільки посилює цю залежність, проявом якої є підвищення особистих енергетичних витрат і психологічної втоми, виникнення проблем мотивації. Порушується одна з умов ефективного існування людини в інформаційній системі – синхронізація процесів оброблення інформації, що має негативні психологічні та соціокультурні наслідки. Зворотною тенденцією є лавиноподібне включення людини, через індивідуальні засоби комунікації, у процес створення інформації, що вже значно вплинуло на її якість, масштаби, суспільні погляди, пріоритети. Зроблено висновок, що безпрецедентного рівня сягнули як взаємозалежність і взаємовплив людини і технологій, так і зміни у соціокультурній сфері. Наголошено на необхідності розширення наукових досліджень цієї залежності, негативних факторів, пов’язаних з її існуванням та використанням, пошуку шляхів покращення ситуації, які лежать в напрямі розвитку особистої та суспільної моралі, етосу людини та спільноти.

Посилання

Cheng, М. (2019). JPMorgan Chase has an AI copywriter that writes better ads than humans can. Retrieved from https://qz.com/work/1682579/jpmorgan-chase-chooses-ai-copywriterpersado-to-write-ads. (last accessed: 19.02.2020)

Androshchuk, O.V., Kondratenko, Yu.V., Holovchenko, O.V., Vorona, T.O., Petrushen, M.V. (2014). Information technologies and their influence on the development of society. Collection of scientific works of the Center for Military and Strategic Studies, 1, 42—47 [in Ukrainian].

Pocheptsov, H.H. (1999). Communication theory. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].

Eriksen T.H. (2004). Tyranny of the Moment: Fast and Slow Time in the Information Age. Transl. from English. Lviv: Kalvaria [in Ukrainian].

Claude, H. (2006). The New Economy: Forms of Expression, Causes and Consequences. Transl. from English. Kyiv: Taxon [in Ukrainian].

Castells, M. (2007). Internet galaxy. Reflections on the Internet, business and society. Transl. from English. Kyiv: Vakler [in Ukrainian].

Fliur, O.M. (2004). Integration of Ukraine into the World Information Space. Extended abstract of PhD thesis. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].

Horova, S.V. (2017). А Person in the Information Society: Challenges of the Present. Kyiv: Vernadskyi National Library of Ukraine [in Ukrainian].

Khalamendyk, V.B. (2008). Information hygiene as a factor of preservation of human mental health. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy, 35, 83—91 [in Ukrainian].

Petryk, V.M., Prysiazhniuk, M.M., Kompantseva, L.F. (2011). Suggestive technologies of manipulative influence. Kyiv: VIPOL [in Ukrainian].

Semykolenov, V.M. (2006). Morality in the Information Society. Extended abstract of PhD thesis. Simferopol: V.I. Vernadsky Taurida National University [in Ukrainian].

Pocheptsov, H.H. (2012). Mind control. Kyiv: KMA [in Ukrainian].

Kompantseva, L. (2018). Psycholinguistic description of technological discourse of new media. Psycholinguistics, vol. 23, issue 2, 120—131 [in Ukrainian].

Pocheptsov, H.H. (2009). Global Projects: Building the Future. Kyiv: Ukrainian Center of Political Management [in Ukrainian].

Cavazza, F. (2017). Social Media Landscape 2017. Retrieved from: https://fredcavazza.net/2017/04/19/social-media-landscape-2017/. (last accessed: 20.03.2020)

Toffler, E. (2010). The third wave. Transl. from English. Kyiv: Vsesvit [in Ukrainian].

Pocheptsov, H.H. (2018). Fakes and other hybrid communications. Retrieved from https://dt.ua/SOCIUM/feyki-ta-inshi-hybrid-communications-268852_.html. (last accessed: 15.06.2020) [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-07

Як цитувати

Мех О. A., & Мех Н. O. (2020). Осмислення впливу інформаційно-техногенного фактора на соціокультурну сферу. Science and Science of Science, (3(109), 78–91. https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.078

Номер

Розділ

Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу