Програмно-цільові дослідження: «внутрішньо» та «зовнішньо» орієнтована наука
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.064Ключові слова:
програмно-цільові дослідження, проблемно-орієнтовані дослідження, трансдисциплінарність, фундаментальні дослідження, прикладні дослідженняАнотація
В статті здійснено компаративний і аксіологічний аналіз «внутрішньо» орієнтованої науки, яка спрямовується, передусім, когнітивними чинниками, та «зовнішньо» орієнтованої науки, яка стимулюється чинниками соціального, економічного, виробничого, політичного, технологічного та іншого характеру. «Внутрішньо» орієнтована наука – це так звана класична наука, що спрямовується пізнавальними інтересами дослідника, емпіричними та теоретичними засобами відкриває закони об’єктивного світу. Для «зовнішньо» орієнтованої науки (науки некласичної) характерні особливі форми організації досліджень, способи взаємодії науки із соціальними інститутами, трансформація мотиваційних, ціннісних установок вчених, форм вираження результатів дослідження та способів їх оцінки. Розглянуто концепції українських і зарубіжних учених, які мають прикметні назви – «проблемно-орієнтовані дослідження», «наука на замовлення», «програмно-цільові» дослідження, дослідження, орієнтовані на виконання певної «місії», дослідження, які є реакцією на «виклики», перед якими опинилося людство. Їх характерними рисами є: міждисциплінарна та трансдисциплінарна організація; інструментальність, алгоритмічність, контекстуальність знань; практично-орієнтований інтерес дослідників; увага до етичних питань, врахування можливих ризиків, пов’язаних із наслідками впровадження новітніх технологій; особливі стандарти оцінки результатів наукових досліджень. Зроблено висновок, що «зовнішньо» орієнтована наука характеризується значною практичною ефективністю. Водночас їй притаманні певні ризики: якщо наука цінується лише як засіб для створення матеріальних цінностей, то втрачаються певні функції пізнання, такі як формування картини світу, стимулювання раціонального мислення, підготовка кваліфікованих кадрів і незалежних експертів. Програмно-цільові дослідження мають поєднувати «внутрішню» та «зовнішню» орієнтацію і робити свій внесок у реалізацію вищих культурних цінностей.
Посилання
Stokes, Donald E. (1997). Pasteur`s quadrant: Basic science and technological innovation. Brookings Institution Press Washington, 196. Retrieved from http://swissgrad.net (last accessed: 09.03.2020).
St. Petersburg International Economic Forum 2016. Panel session “‘Bigchallenges’ — an impetus for development of science”. Retrieved from http://youngscience.gov.ru (last accessed: 09.03.2020) [in Russian].
Zierhofer, W., Burger, P. (2007). Disentangling Transdisciplinarity: An Analysis of Knowledge Integration in Problem-Oriented Research. Science Studies, vol. 20, issue 1, 51—74. Retrieved from http://citeseerx.ist.psu.edu/. (last accessed: 09.03.2020).
Mazzucato, M. (2018). Mission-Oriented Research & Innovation in the European Union. A problem-solving approach to fuel innovation-led growth. Luxembourg: Publications Offіce of the European Union, 36.
(2015). Policy brief. State of science and technology development, results of scientific, scientific and technological, innovative activity and technology transfer in 2014; Ministry of Education and Science of Ukraine; State Research Institution “Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information”. Kyiv. Retrieved from:https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/informacijno-analitichni-materiali (last accessed: 09.03.2020) [in Ukrainian].
Popper, K. (2002). Objective Knowledge. An Evolutionary Approach. Moscow: Editorial Ukrainian SSR, 384 [in Russian].
Kuhn, T. (1975). The Structure of Scientific Revolutions. Moscow: Progress, 288 [in Russian].
Lakatos, I. (1967). Proofs and refutation. How to prove theories? Мoscow: Nauka, 152 [in Russian].
Kopnin, P.V. (1963). Idea as a mode of thinking. Кiev, 108 [in Russian].
Shynkaruk, V.I. (1964). Logics, dialectics and Hegel’s theory of knowledge. Кiev, 295 [in Russian].
Popovych, M.V., Krymsky, S.B. (1976). Scientific and technological revolution and features of modern scientific knowledge. Philosophical and sociological problems of scientific and technological revolution. (pp. 311—345). Кyiv [in Ukrainian].
Malitsky, B.A. (Eds.) (2001). Current issues of methodology and practice of science and technology policy. Kyiv: UkrINTEI, 204 [in Ukrainian].
Dobrov, G.M., Tonkal, V.E., Saveliev, A.A., Malitsky, B.A. (1988). Scientific and technical potential: structure, dynamics, efficiency. Кiev: Naukova dumka, 347 [in Russian].
Glushkov, V.M. (1969). On forecasting based on expert assumptions. Cybernetics, 2, 2—4 [in Russian].
Dobrov, G.M. (1969). Science and technology foresight. Moscow: Nauka, 208 [in Russian].
Dobrov, G.M., Korennoy, A.A., Musienko V.B., et. al. (1989). Foresight and evaluation of scientific and technological innovations. Kiev: Naukova dumka, 276 [in Russian].
Malitsky, B.A., Popovych, O.S., Onoprienko, M.V. (2008). Grounding of scientific-technological and innovative priorities system based on “foresight” research. Кyiv: Fenix, 86 [in Ukrainian].
Resolution of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine “On a new version of the Procedure of defining the subjects and oversight the implementation of scientific research at the National Academy of Sciences of Ukraine” No 111 from 13.04.2011. Retrieved from https://zakononline.com.ua/documents/show/106272___532533 (last accessed: 10.01.2020) [in Ukrainian].
Krymsky, S.B. (2003). Queries of philosophical meanings. Кyiv: PARAPAN Publishers, 240 [in Ukrainian].
Funtowicz, S.О., Ravetz, J.R. (1993). Science for the Post-normal Age. Futures, vol. 25, issue 7, 739—755. Retrieved from https://www.uu.nl/wetfilos/wetfil10/sprekers/Funtowicz_Ravetz_Futures_1993.pdf (last accessed: 10.11.2019). https://doi.org/10.1016/0016-3287(93)90022-L
Gibbons, M., Limoges, C., Nowotny, H., Schwartzman, S., Scott, P., Trow, M. (1994). New Production of Knowledge: The Dynamics of Science and Research in Contemporary Societies. London: SAGE.
Nowotny, H., Scott, P., Gibbons, M. (2001). Re-Thinking Science: Knowledge and the Public in an Age of Uncertainty. Cambridge: Polity Press.
Guggenheim, M. (2006). Undisciplined research: the proceduralisation of quality control in transdisciplinary projects. Science and Public Policy, vol. 33, issue 6, 411—421. https://doi.org/10.3152/147154306781778795
Hessels, L.K., van Lente, H. (2008). Re-thinking new knowledge production: A literature review and a research agenda. Research Policy, 37, 740—760. https://doi.org/10.1016/j.respol.2008.01.008
Ziman, J. (2003). Non-instrumental roles of science. Science and Engineering Ethics, 9(1), 17—27. https://doi.org/10.1007/s11948-003-0016-y
Ryzhko, L.V., Onopriyenko, V.I., Bessalova, T.V., Zhyvaga, O.V., Borozdyh, N.V. (2019). Scientist in postmodern culture. Kyiv: Fenix, 240 [in Ukrainian].
Schwab, K. (2019). The Fourth Industrial Revolution. Shaping the Fourth Industrial Revolution. Kharkiv, 416 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
