Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору. Частина II

Автор(и)

  • I. О. Булкін ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-4674-2355

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.034

Ключові слова:

науково-технічна діяльність, наукова система України, дослідження і розробки, фінансування, підприємницький сектор, науково-технічні організації, сектор незалежних організацій, питомі витрати, пріоритетність

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена потребою визначення напрямів використання коштів на науково-технічну діяльність, які надходять від підприємницького сектору України, в історичній ретроспекції. Мета статті — ідентифікувати ті сегменти національної науково-технологічної системи, діяльність яких користується підвищеним попитом з боку бізнесу з точки зору його участі у фінансуванні. На основі аналізу даних державної статистики розглянуто ключові характеристики ресурсів підприємницького сектору задля оцінювання ретроспективної динаміки фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором та структури розподілу коштів. Здійснено ідентифікацію пріоритетних об’єктів у призмі Класифікації видів науково-технічної діяльності у 2006—2015 роках та у відомчому розрізі — в 2006—2018 роках за сукупністю валових, темпових і питомих показників. Аналіз фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором у групі природничих наук продемонстрував, що його пріоритетами протягом аналізованого періоду були роботи в галузі фармацевтичних наук у цілому та профілактичної медицини, зокрема гігієни. В групі технічних наук пріоритетами були роботи в галузі військово-промислового комплексу, авіаційної та ракетно-космічної техніки, роботи військового та подвійного призначення в галузі радіотехніки і телекомунікацій, геодезія і розробка корисних копалин. В групах соціальних і гуманітарних наук пріоритетні об’єкти відсутні. Сформувався тренд до перерозподілу ресурсів підприємницького сектору на дослідження і розробки на користь організацій Державного концерну «Укроборонпром», Державного космічного агентства України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Рушієм змін стала мілітаризація науково-технічної сфери як задля задовольняння актуальних оборонних потреб держави, так і для отримання прибутку від міжнародної торгівлі зброєю та супутніми товарами. Фактичний попит українських підприємств на науково-технічну продукцію вітчизняного походження відображається динамікою фінансування бізнес-сектором досліджень і розробок, виконуваних незалежними організаціями. Він має виразно негативний характер.

Посилання

Bulkin, I.O. (2019). Priorities of R&D financing in Ukraine from internal sources of science and technology organizations. Part I. Science and Science of Science, 1(103), 19—36 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/sofs2019.01.019

Bulkin, I.O. (2019). Priorities of R&D financing in Ukraine from internal sources of science and technology organizations. Part II. Science and Science of Science, 2(104), 95—114 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/sofs2019.02.095

Bulkin, I.A. (2014). Some features of military & industrial complex R&D financing in Ukraine. Science and Science of Science, 3(85), 23—38 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-07

Як цитувати

Булкін I. О. (2020). Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору. Частина II. Science and Science of Science, (3(109), 34–63. https://doi.org/10.15407/sofs2020.03.034

Номер

Розділ

Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу