Державне фінансування досліджень і розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки: національні особливості
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.020Ключові слова:
дослідження і розробки, державний бюджет, державне фінансування досліджень і розробок, пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, фундаментальні наукові дослідження, прикладні дослідженняАнотація
Уряди країн ОЕСР інвестують значні кошти в сферу досліджень і розробок (ДіР), водночас як в Україні посилюється тенденція до зменшення бюджетного фінансування ДіР. З огляду на важливість збереження наукового потенціалу країни і забезпечення його постійного розвитку актуальним вбачається порівняльний аналіз державного фінансування ДіР в Україні та країнах ОЕСР. Оскільки обмежені фінансові ресурси держави унеможливлюють проведення наукових досліджень за всіма пріоритетними тематичними напрямами, актуальним питанням також є їх перегляд і обґрунтований вибір.
Мета статті — висвітлити результати дослідження сучасних тенденцій фінансового забезпечення сфери ДіР в Україні, зміни в динаміці та структурі державних пріоритетів розвитку окремих галузей науки і техніки та їх відповідності загальносвітовим трендам; викласти авторський підхід до визначення та фінансування пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень.
За результатами порівняльного аналізу державних витрат на ДіР в Україні та країнах ОЕСР доведено невідповідність обсягів бюджетного фінансування вітчизняної науки світовим тенденціям; показано, що державні витрати на ДіР в країнах ОЕСР є основним джерелом фінансування фундаментальних наукових досліджень; обґрунтовано доцільність суттєвого збільшення обсягів державної підтримки фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень в Україні.
Авторами ґрунтовно проаналізовано структурні зміни обсягів бюджетного фінансування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні. Здійснено огляд інформації щодо фінансування ДіР з федерального бюджету США, наведено дані щодо обсягів державних інвестицій, які виділяються американським урядом на пріоритетні галузі науки і техніки; встановлено, що бюджетні видатки на виконання ДіР в Україні за всіма пріоритетними напрямами є вкрай низькими порівняно з розвиненими країнами.
Зроблено висновок, що в Україні необхідні якісні зміни у формуванні ресурсного потенціалу сфери ДіР, особливо її фінансового забезпечення, відповідно до сучасних світових трендів, а також створення ефективного механізму визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки й координації досліджень з урахуванням конкурентних переваг вітчизняних досліджень та прогнозів і світових тенденцій розвитку науки і технологій.
Посилання
Булкін I.О. Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-технічних організацій. Частина ІІ. Наука та наукознавство. 2019. № 2. С. 95—104. https://doi.org/10.15407/sofs2019.02.095
Маліцький Б.А. Наука, технології, інновації та національна безпека: теоретичні та прикладні аспекти. Київ: Софія, 2014. 56 с.
Маліцький Б.А Наукознавство та історія науки: погляд у минуле, теперішнє і майбутнє. Наука та наукознавство. 2017. № 2. C. 28—42. http://doi.org/10.15407/sofs2017.02.028
Мех О.А. Трансформації академічної науки у ХХ столітті як передумови формування сучасної науково-технологічної сфери України. Наука та наукознавство. 2017. № 3. С. 54—73. https://doi.org/10.15407/sofs2017.03.054
Інтерв’ю з президентом НАН України академіком Б.Є. Патоном. Вісник Національної академії наук України. 2020. № 1. С. 3—10.
Попович О.С., Костриця О.П. Відновлення наукового потенціалу української науки: необхідність і реальні перспективи. Наука та інновації. 2017. № 4. С. 5—13. https://doi.org/10.15407/scin13.03.005
Попович О.С., Велентейчик Т.М. Про політику пріоритетів у сфері науково-технологічного та інноваційного розвитку. Наука та наукознавство. 2010. № 1. С. 13—27.
Локтєв В.М. Чи є шанс повернути престиж науки в Україні? Вісник НАН України. 2020. № 9. С. 12—29. https://doi.org/10.15407/visn2020.09.012.
Грачев О.О., Рыбачук В.П. Академическая форма организации науки: объективные тенденции развития и антиакадемическая критика. Наука та наукознавство. 2018. № 4. С. 72—89. https://doi.org/10.15407/sofs2018.04.072
Рибачук В.П., Квіст Г. Національні академії наук у світовому інформаційному просторі: вебометричні оцінки. Наука та наукознавство. 2018. № 3. С. 36—49. https://doi.org/10.15407/sofs2018.03.036
Овчарова Л.П. Розвиток світового сектора науки: статистичний аналіз. Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2016. № 17. С. 28—36. URL: http://sb-keip.kpi.ua/issue/view/3977 (дата звернення: 15.02.2021).
Овчарова Л.П., Бодеко В.П. Економічна оцінка стану та тенденцій формування кадрового потенціалу академічного сектору науки. Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2017. № 19. С. 67—75. URL: http://sb-keip.kpi.ua/issue/view/6113 (дата звернення: 15.02.2021).
Овчарова Л.П. Актуальні тренди розвитку науково-технічної сфери в зарубіжних країнах. Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2018. № 21. С. 19—29. URL: http://sb-keip.kpi.ua/article/view/124122 (дата звернення: 15.02.2021).
Овчарова Л.П., Бодеко В.П. Фінансування наукових досліджень і розробок в Україні: стан, проблеми та перспективи. Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2019. № 24. С. 76—88. URL: http://sb-keip.kpi.ua/article/view/185418 (дата звернення: 15.02.2021).
Лебедева Л.Ф., Емельянов С.В. США: новые контуры бюджетной политики. Международная торговля и торговая политика. 2017. № 3(11). С. 120—133.
Лебедева Л.Ф. и др. Федеральный бюджет США в период президентства барака Обамы. Федеральное бюджетное учреждение науки институт США и Канады Российской академии наук. Москва: Весь Мир, 2016. 88 с.
Романюк О. Президент НАНУ Анатолій Загородній: «У суспільстві існує величезний запит на конструктивні дискусії та наукові знання, і ми просто зобов’язані його задовольнити». ZN,ua. URL: https://zn.ua/ukr/science/prezident-nanu-anatolij-zahorodniju-suspilstvi-isnuje-velicheznij-zapit-na-konstruktivni-diskusiji-ta-naukovi-znannja-i-miprosto-zobovjazani-joho-zadovolniti.html (дата звернення: 15.03.2021).
Зварич О. (2021). Рукотворність COVID-19, біологічна зброя та українські тести: інтерв’ю директора інституту молекулярної біології та генетики НАН України академіка Тукала М. Українська правда. Життя. URL: https://life.pravda.com.ua/health/2020/05/21/241056/ (дата звернення: 06.04.2021).
Вишневський В.П., Князєв С.І. Як підвищити готовність промисловості України до смарт-трансформацій. Наука та інновації. 2018. Т. 14. № 4. С. 55—69. https://doi.org/10.15407/scin14.04.055.
Булкин И.А. Приоритеты удельного финансирования НИОКР в Украине в дисциплинарном аспекте. Наука та наукознавство. 2016. № 3. С. 71—88.
Писаренко Т.В., Куранда Т.К. та ін. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році: науково-аналітична доповідь. Київ: УкрІНТЕІ, 2020. 109 с. URL: https:// mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/informacijno-analitichni-materiali (дата звернення: 22.02.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.