Особливості досліджень і розробок в умовах глобалізації (на прикладі Австралії)

Анотація

У статті викладено результати аналізу трансформаційних процесів у сфері дослід жень і розробок (ДР) Австралії в контексті глобалізації; проаналізовано глобальні індикатори, що характеризують науково-освітній, інноваційний потенціал і результативність сфери ДР п’ятого континенту. Окреслено сучасні тенденції інтернаціоналізації в науково-освітній галузі, висвітлено процеси інтеграції дослідницьких установ Австралії у глобальний науково-технологічний простір, визначено динамічні та структурні зміни у фінансовому і кадровому забезпеченні сфери ДР, розкрито роль держави у цих процесах. Зроблено огляд позицій Австралії в провідних глобальних рейтингах. Визначено, що Австралія є однією з країн-лідерів у Глобальному індексі конкурентоспроможності талантів, входить до п’ятірки країн — провідних експортерів освітніх послуг; австралійські університети належать до числа кращих міжнародних закладів вищої освіти, а мобільність науковців, викладачів і студентів, участь у міжнародних проєктах сприяла зростанню публікаційної активності наукових установ Австралії. На підставі аналізу статистичних даних виявлено, що впродовж двох десятиліть ХХІ століття в Австралії зростали інвестиції в ДР, збільшувався кадровий потенціал науки; в економіку краї ни залучались значні обсяги прямих іноземних інвестицій, провідні іноземні високотехнологічні компанії відкривали там філії, вкладали кошти в сферу ДР, залучали наукові кадри та впроваджували інноваційні розробки австралійських науковців. Водночас аналіз показав, що зменшення частки підприємницького сектору у фінансуванні ДР стало основним фактором, що призвів до скорочення наукоємності ВВП та відставання Австралії від країн ОЕСР за показником валових внутрішніх витрат на ДР. Дані про розподіл державних інвестицій на ДР в Австралії свідчать, що держава зберігає важливу роль у фінансуванні ДР на всіх адміністративних рівнях, а в структурі прямого бюджетного фінансування найбільша частка припадає на сектор вищої освіти, що відповідає тенденціям в інших країнах ОЕСР. У структурі міжнародного науково-технологічного співробітництва (МНТС) Австралії можна виділити три основні напрями: 1) Велика Британія, США, Канада, Нова Зеландія (стратегічні партнери), 2) країни ЄС (один зі світових технологічних лідерів), 3)  Індо-Тихоокеанський регіон (країни, що динамічно розвиваються). Надано характеристику МНТС Австралії на цих напрямах. Аналіз позитивного досвіду Австралії дав авторам змогу сформулювати низку рекомендацій для України, які мають особливу актуальність з погляду на необхідність швидкого відродження і реструктуризації вітчизняної економіки у повоєнний період.