Молодь Національної академії наук України про реформування Академії

Анотація

Статтю присвячено проблемі реформування Національної академії наук України, яка залишається актуальною протягом останніх 30 років. Виходячи з того, що для збереження академічної науки як центральної частини національної інноваційної системи необхідним є поповнення її молоддю та забезпечення спадкоємності в науці, в 2021 році авторами проведено соціологічне опитування молодих вчених. Мета дослідження — виявити та узагальнити думки молодих учених, які працюватимуть в науці в найближчі 20—30 років, щодо питань забезпечення умов плідної праці, підвищення престижності наукової професії та реформування НАН України. Стаття присвячена в основному аналізу відповідей респондентів на питання «Чи поділяєте Ви думку про необхідність реформування НАН України? Вкажіть, яким чином має проходити реформа». Проаналізовано відповіді 350  респондентів із загальної чисельності 2082 дослідників віком до 35 років (що працювали в НАН Україні на момент проведення опитування), які заповнили поміщену у відкритому доступі Google-анкету.

Відзначено значне розходження думок респондентів щодо необхідності реформування НАН України: 58 % вважають, що реформування необхідно, 21,1 % відповіли, що потреби в цьому немає, 14 % сумніваються, і їм важко відповісти на це питання. Переважна більшість респондентів вважає, що вкрай недостатнє фінансування є причиною багатьох негараздів і проблем. Хоча більшість респондентів висловилась за реформування НАН України, їх уявлення про те, якою повинна бути ця реформа, виявились досить різними, а часом прямо протилежними — від пропозицій не поспішати з реформами до їх кардинального прискорення, або від застережень щодо неприпустимості передачі інститутів Академії до університетів до вимоги, щоб НАН України перебрала на себе від МОН повноваження з управління науковою сферою, зокрема контролю атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. На думку багатьох респондентів, ключовим напрямом реформування має стати дебюрократизація управління наукою.

На підставі результатів опитування автори зробили низку висновків: значна частина молодих дослідників НАН України відчуває потребу в реформуванні, хоча їхня частка істотно зменшилась порівняно з 2004 роком; серед респондентів немає єдності поглядів щодо напрямів реформування і втрачається схильність  до «реформування заради самого реформування»; стан НАН України викликає занепокоєння у значної частки молодих учених, і тому вони потенційно готові взяти на себе відповідальність за розвиток академічної науки в Україні; окремі пропозиції респондентів можна реалізувати лише за участі та підтримки держави (наприклад, у частині збільшення обсягу фінансування науки); деякі пропозиції вимагають зміни управлінських методів і процедур на рівні Президії НАН України і наукових інститутів, інші — свідчать про необхідність оздоровлення соціально-психологічної атмосфери і дотримання етичних норм у суспільстві, включаючи наукове співтовариство.