Глобальна цифровізація як виклик суб’єктам наукової та науково-педагогічної діяльності в Україні: концептуальні проблеми і шляхи їх вирішення

Автор(и)

  • О.А. Мех ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-8550-8641
  • С.Г. Бублик ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-8463-9981

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2023.02.059

Ключові слова:

суб’єкти наукової та науково-педагогічної діяльності, великі дані, цифровізація, цифрові метасистеми, цифровий розрив, цифрові технології, інформаційно-комунікаційні технології

Анотація

У статті висвітлено концептуальні проблеми вітчизняних суб’єктів наукової і науково-педагогічної діяльності (ННПД) на тлі глобальних цифрових трансформацій, актуалізовано проблему існування цифрового розриву, обумовленого неможливістю їх приєднання до складних цифрових метасистем. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи абстрагування, аналізу і синтезу, порівняння. Джерельною базою стали звітні документи про виконання наукових проєктів, статистичні дані офіційних і комерційних структур щодо напрямів і обсягів цифровізації. Дослідження показало, що попередній етап глобальної цифровізації характеризувався її поширенням на всі сфери життєдіяльності, переходом до нової технологічної реальності та загостренням проблем, пов’язаних з адаптацією до неї. Обсяги і різноманітність даних та інформації, зокрема у сфері наукової та науково-освітньої діяльності, зростають величезними темпами, але окремі вітчизняні суб’єкти ННПД не мають можливостей для створення матеріально-технологічної бази, необхідної для їх оброблення, накопичення і зберігання. Усі значимі фундаментальні наукові результати як у природничих, так і в гуманітарних науках зараз отримуються за допомогою великих цифрових систем — суперкомп’ютерів, технологій штучного інтелекту, штучних нейронних мереж. Цифрові технології найбільш ефективно проявили себе через явище науково-технологічної конвергенції, яке характеризується стрімкими темпами зростання наукової складової та її перетворення на науково-технологічну. Планування, організація і проведення наукових досліджень сьогодні неможливі без інтеграції наукових проблем із цифровими технологіями, призначеними для оброблення, зберігання і накопичення наукової інформації, які дедалі більше ускладнюються, подекуди перетворюючись на потужні цифрові метасистеми. Рівень цифровізації більшості вітчизняних суб’єктів ННПД переважно є базовим та обмежується комунікаційною компонентою (доступ до мережі Інтернет, засобів комунікації, електронних баз даних, ЗМІ), що не відповідає світовим тенденціям. Зроблено висновок про актуальність подальших досліджень рівня цифрового розриву у вітчизняних суб’єктів ННПД, спрямованих на пошук можливостей їх приєднання до цифрових метасистем в умовах прискорення цифрових трансформацій.

Посилання

Блажевич Н.О. Г.М. Добров і В.М. Глушков: наукознавство, кібернетика, інформатика. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2017. № 49. С. 260—264. https://doi.org/10.26661/swfh-2017-49-049

Новотарський М.А., Нестеренко Б.Б. Штучні нейронні мережі: Обчислення. Київ: Інститут математики НАН України, 2004. 408 с.

Саріогло В.Г. «Великі дані» як джерело інформації та інструментарій для офіційної статистики: потенціал, проблеми, перспективи. Статистика України. 2016. № 4. С. 12—19.

Лєсна Н.С., Дікарєва К.К. Методи і моделі data mining в побудові оціночної моделі переваг користувача. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Cил. 2013. № 2. С. 102—105.

Ярошенко Т.О. Створення та використання електронних ресурсів в університетах України: за результатами дослідження. Київ: НаУКМА, 2012. 64 с.

Сербін О., Ярошенко Т. Інформаційно-аналітичні центри університетів та бібліотек: виклики часу. Український інформаційний простір. 2022. № 2(10). С. 293—312. https://doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.270017

Сіленко А. Цифрова нерівність як глобальна соціально-політична проблема. Політичний менеджмент. 2006. № 3. С. 51—61.

Гасимов Р. «Цифрова нерівність» в Україні як проблема державного управління. Публічне урядування. 2017. № 1(6). С. 43—53.

Єршова О.Л., Пітомець Г.І., Уваров Л.М. Шляхи подолання «цифрової нерівності»: світовий досвід та можливості для України. Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. 2016. №1—2. С.35—40.

Lynch C. How do your data grow? Nature. 2008. No. 455. P. 28—29. https://doi.org/10.1038/455028a

Roco M.C., Bainbridge W.S. Converging Technologies for Improving Human Performance: Nanotechnology, Biotechnology, Information Technology and Cognitive Science. Dordrecht: Springer Science+Business Media, 2003. 468 p. https://doi.org/10.1007/978-94-017-0359-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-07

Як цитувати

Мех , О., & Бублик , С. (2024). Глобальна цифровізація як виклик суб’єктам наукової та науково-педагогічної діяльності в Україні: концептуальні проблеми і шляхи їх вирішення. Наука та наукознавство, 2(120), 59—83. https://doi.org/10.15407/sofs2023.02.059

Номер

Розділ

Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>