Формування переліку наукових фахових видань України у 2026 році: кластерна структура, критерії відкритого доступу та механізми фінансової доступності публікації

Анотація

Мета статті — розкрити закономірності формування Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» (далі — Перелік) у 2026 р. та оцінити, як нові критерії відкритої науки структурують ландшафт українських наукових видань. Наказом Міністерства освіти і науки України від 19 січня 2026 р. № 56 затверджено нову редакцію Порядку формування Переліку, а наказом від 11 червня 2026 р. № 928 до категорії «Б» (відповідно до нової редакції Порядку) включено 1302 наукові періодичні видання. Реформою змінено напівпостійний статус фаховості наукових видань на трирічний цикл дії Переліку, запроваджено кластерну структуру Переліку, цифрове подання заявок на включення до Переліку через систему URIS, оцінювання видань за визначеними критеріями та їх щорічний моніторинг. Установлено, що на першому етапі закладений Порядком механізм конкурсного відбору та рейтингування видань у межах кластерів не застосовано: включення видань до Переліку здійснено за критерієм відповідності встановленим вимогам, а індивідуальні результати оцінювання видань не оприлюднено. Тому кластер зараз виконує передусім інформаційно-структурну функцію — є одиницею впорядкування Переліку за напрямами (спеціальностями) та основою для побудови пошукових сервісів і аналітичних дашбордів. Емпіричну базу дослідження становить агрегований масив результатів за 15 кластерами (1302 включені видання, 88 відмов, рівень включення 93,7 %). Застосовано кількісний контент-аналіз нормативної бази, описову та кореляційну статистику, а також порівняння двох укрупнених груп кластерів — 1) природничо-технічної та 2) соціогуманітарної й економіко-правової. Відкритий доступ до контенту забезпечують усі включені до Переліку видання, а фінансова доступність публікації для авторів є практично повсюдною: 97,6 % видань не стягують плати з авторів або принаймні зі здобувачів третього рівня вищої освіти. Ключовий результат полягає в тому, що за майже однакового рівня фінансової доступності включених до Переліку наукових видань механізми її забезпечення істотно різняться між дисциплінарними групами: у природничих і технічних кластерах домінує діамантова модель, безоплатна для всіх авторів (62,2 % видань), а у праві, економіці та соціальних науках — адресне звільнення аспірантів від плати за підготовку статті до публікації (51,6 % за 45,8 % діамантових видань). Кореляція між цими показниками (r = −0,99) свідчить про їхню компліментарність, а не конкуренцію, тому обидва критерії доцільно тлумачити як складники єдиного індикатора фінансової доступності. За індексацією в DOAJ дисциплінарні групи практично не різняться (22,2 і 22,6 %) за низького загального рівня 22,3 %, тож основним резервом Переліку є не подальше нарощування безоплатності, а міжнародна видимість. Зоною підвищеного ризику є кластер «Право», який має найнижчу індексацію в DOAJ (12,0 %) і вкрай високий рівень відмов. Обґрунтовано напрями адаптації редакційної політики видань і порушено питання про джерела фінансування діамантової моделі.