Людський капітал української науки в умовах війни: системна трансформація та резилієнтність
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2026.02.075Ключові слова:
наукова система України, людський капітал науки, наукова діяльність, резилієнтність, наукова діаспора, наукова міграція, відтік мізків, циркуляція знаньАнотація
Повномасштабне російське вторгнення в Україну спричинило трансформацію людського капіталу української науки, що становить серйозний виклик для післявоєнного відновлення країни. Науковий людський капітал як ядро інтелектуального потенціалу країни формується впродовж десятиліть і потребує значних інвестицій, тому його втрата внаслідок вимушеної міграції, зниження наукової активності, руйнування інституцій та загибелі співробітників загрожує довгостроковій спроможності України до інноваційного розвитку. У статті наведено результати аналізу масштабів і наслідків впливу війни на людський потенціал науки в Україні, оцінювання спроможності наукової системи до резилієнтності, а також можливостей перетворення феномену відтоку мізків на циркуляцію знань. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні кількісних (порівняльно-історичний і статистичний аналіз, економетричне моделювання) та якісних методів (аналіз даних соціологічних опитувань). Джерельна база включає офіційну статистику Держстату України та НАН України, звіти ЮНЕСКО, дані чотирьох незалежних опитувань вітчизняних учених. Результати дослідження підтверджують дуальний характер трансформації наукового людського капіталу під час війни. З одного боку, в перший рік війни відбулася масова міграція науковців, знизилася наукова активність і погіршилися умови праці. Проте водночас з’являються нові можливості для розвитку вітчизняної науки, формуються механізми взаємодії з українською науковою діаспорою для поглиблення інтеграції в європейські дослідницькі мережі. Виявлено нерівномірний вплив війни на різні галузі науки. Обґрунтовано, що збереження професійних зв’язків частини науковців-мігрантів з українськими установами створює потенціал для перетворення міграційної кризи на механізм циркуляції знань. Отже, наукова система України продемонструвала резилієнтність до шоку, спричиненого російською агресією, однак потребує цілеспрямованої державної політики підтримки людського капіталу, зокрема шляхом посилення співпраці з діаспорою, збільшення фінансування та створення механізмів повернення науковців для перетворення міграційної кризи на інструмент міжнародної інтеграції.
Посилання
Keeley, B. (2007). Human capital. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2007/02/human-capital_g1gh7c78/9789264029095-en.pdf (last accessed: 23.12.2025). https://doi.org/10.1787/9789264029095-en
Kichurchak, M. (2024). Human capital in the sustainable development of EU co un tries: A longitudinal data analysis. Economic Forum, 14 (1), 18—27. https://doi.org/10.62763/cb/1.2024.18
Becker, G.S. (1994). Human capital: A theoretical and empirical analysis with special reference to education. 3rd ed. University of Chicago Press. URL: http://digamo.free.fr/becker1993.pdf (last accessed: 15.01.2026).
Holling, C.S. (1973). Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1—23. https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245
Popovych, O.S., & Kostrytsia, O.P. (2017). Restoring the Scientific Potential of Ukrainian Science: Necessity and Real Prospects. Science and Innovation, 13 (4), 5—12. https://doi.org/10.15407/scine13.04.005
Vashulenko, O.S., Gryga, V.Y., & Yegorov, I.Y. (2010). Development scenarios for scientific personnel in Ukraine based on statistical models. Science and Science of Science, 1, 28—39 [in Ukrainian].
Klochko, Y.O. (1994). Outflow of specialists from scientific organizations in Ukraine. Science and Science of Science, 1—2, 173—180 [in Ukrainian].
Isakova, N.B. (2004). “Brain drain” and international scientific cooperation: Revision of the issue. Science and Science of Science, 4 (Annex), 47—56 [in Ukrainian].
Matviienko, H. (2012). Impact of scientific personnel outflow on scientific and technological activity in Ukraine under globalization. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Management. Series: Economics, 12, 100—106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_ekon_2012_12_14 (last accessed: 23.12.2025) [in Ukrainian].
Vavilova, I.B., Isakova, N.B., Oliinyk, M.V., Saienko, Y.I., & Troian, V.M. (2016). Intellectual emigration of Ukrainian scientists at the beginning of the 21st century. Science and Innovation, 6, 14—36. https://doi.org/10.15407/scine12.06.014
Fogel, Kh. (2018). Analysis of migration of highly qualified personnel and migration policy of Ukraine. NGO Agency of European Innovations. URL: https://aei.org.ua/analiz-migracii-visokokvalifikovanih-kadriv-i-migracijnoi-politiki-ukraini/ (last accessed: 28.12.2025) [in Ukrainian].
Ganguli, I. (2017). Saving Soviet science: The impact of grants when government R&D funding disappears. American Economic Journal: Applied Economics, 9 (2), 165—201. https://doi.org/10.1257/app.20160180
McGrath, P.F., & Lempinen, E.W. (2021). The integration of refugee and displaced scientists creates a win–win situation. In: Schneegans, S., Straza T., & Lewis, J. (Eds.). UNESCO science report: The race against time for smarter development. UNESCO Publishing, 20—23. https://doi.org/10.18356/9789210058575c008 URL: https://twas.org/sites/default/files/the_integration_of_refugee_and_displaced_scientists_creates_a_win-win_situation.pdf (last accessed: 28.12.2025).
UNESCO (1968). The problem of emigration of scientists and technologists. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000017740 (last accessed: 28.12.2025).
Dedijer, S. (1964). Migration of scientists: A world-wide phenomenon and problem. Nature, 201 (4921), 964—967. https://doi.org/10.1038/201964a0
Grubel, H.G., & Scott, A. (1977). The brain drain: Determinants, measurement and welfare effects. Wilfrid Laurier University Press.
Gaillard, J., & Gaillard, A.M. (1997). The international mobility of brains: Exodus or circulation? Science, Technology and Society, 2 (2), 195—228. https://doi.org/10.1177/097172189700200202
Gryga, V.Y., & Ryzhkova, Y.O. (2022). Science and innovation in Ukraine: Policy approaches under wartime conditions. Economy and Forecasting, 4, 88—108. https://doi.org/10.15407/eip2022.04.088 [in Ukrainian].
Gaind, N. (2022). How three Ukrainian scientists are surviving Russia’s brutal war. Nature, 605, 414—416. https://doi.org/10.1038/d41586-022-01272-3
Maryl, M., Jaroszewicz, M., Degtyarova, I., Polishchuk, Y., Pachocka, M., & Wnuk, M. (2022). Beyond Resilience: Professional Challenges, Preferences, and Plans of Ukrainian Researchers Abroad. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.7380509
De Rassenfosse, G., Murovana, T., & Uhlbach, W.H. (2023). The effects of war on Ukrainian research. Humanities and Social Sciences Communications, 10, 856. https://doi.org/10.1057/s41599-023-02346-x
Docquier, F., & Rapoport, H. (2012). Globalization, brain drain, and development. Journal of Economic Literature, 50 (3), 681—730. https://doi.org/10.1257/jel.50.3.681
Skorokhod, O. (2024). Scientific diaspora as unique capital for Ukraine’s post-war recovery: White paper. “Science at Risk” project. URL: https://scienceatrisk.org/storage/lp/120/6c2d523cfdc27cdb580a2053a3e3cf35bff a0554.pdf (last accessed: 15.01.2026) [in Ukrainian].
Baruffaldi, S.H., & Landoni, P. (2012). Return mobility and scientific productivity of researchers working abroad: The role of home country linkages. Research Policy, 41 (9), 1655—1665. https://doi.org/10.1016/j.respol.2012.04.005
Zhao, X., Aref, S., Zagheni, E., & Stecklov G. (2022). Return migration of Germanaffiliated researchers: Analyzing departure and return by gender, cohort, and discipline using Scopus bibliometric data 1996—2020. Scientometrics, 127, 7707—7729. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04351-4
Siraj, T.M., Harikrishnan, S., Vincent, M., Chowdhary, S., & Meena, C. (2025). Scientific mobility patterns of Indian researchers: Impact on career growth. Cornell University. https://doi.org/10.48550/arXiv.2509.18069
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Академперіодика НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
