Особливості формування та реалізації тематики наукових досліджень в установах Національної академії наук України в умовах воєнного стану

Анотація

У статті розглянуто особливості формування тематики наукових досліджень в НАН України в період дії воєнного стану; наведено результати аналізу виконання окремих цільових науково-технічних програм, конкурсної та договірної тематики. Огляд інформації, яка міститься у щорічних звітах НАН України, доповідях Президента Академії та членів Президії на сесії Загальних зборів Академії, показав, що у відповідь на сучасні виклики та запити українського суспільства в академічних установах зросла увага до наукових досліджень в оборонній сфері: актуалізувалися питання, пов’язані з визначенням напрямів розвитку сучасної військової техніки та її модернізації, озброєння, засобів захисту особового складу. Наведено результати фундаментальних і прикладних досліджень установ Академії з широкого спектра галузей наукових знань, які свідчать, що, незважаючи на труднощі війни, установи Академії здійснюють науковий супровід енергетичної, авіакосмічної, машинобудівної, металургійної, оборонно-промислової, видобувної та інформаційно-комунікаційної галузей України. Дослідники Академії зосереджують зусилля насамперед на зміцненні обороноздатності й безпеки країни та створенні наукового підґрунтя для повоєнного відновлення і подальшого інноваційного розвитку промислового сектору української економіки. Показано, що, попри війну, руйнування, недофінансування та відтік кадрів, установи НАН України запропонували чимало вагомих прикладних розробок для забезпечення енергетичної, екологічної, медичної та продовольчої безпеки, а також продемонстрували значні досягнення у фундаментальних дослідженнях, результати яких здобули міжнародне визнання. Автори статті констатують, що тематика досліджень НАН України відповідає пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки; академічні установи під час формування тематики науково-дослідних робіт враховують світові тенденції та потреби економічного, соціального, культурного розвитку України. Створення в НАН України науково-координаційних рад секцій, залучення представників підприємницьких структур і громадських організацій до формування тематики прикладних досліджень підвищує об’єктивність оцінювання перспектив розвитку науки, сприяє фаховому проведенню наукової експертизи в процесі відбору наукових проєктів. Авторами запропоновано заходи, спрямовані на посилення наукового потенціалу Академії та підвищення результативності дослідницької діяльності у воєнний та повоєнний періоди.