«Зелений» імператив відновлення землересурсного потенціалу продовольчої безпеки України

Анотація

Стаття присвячена інноваційній проблемі сучасності — відновленню землересурсного потенціалу України у форматі розбудови державної екологічної стратегії та її новітньої доктрини крізь призму вимог глобального «зеленого» курсу та прагнення України долучитися до європейського альянсу. Актуальність проблеми дослідження зумовлена необхідністю узгодження процесу відновлення природоресурсного капіталу України з пріоритетами світового кліматичного та «зеленого» порядку денного; визначення якісно нової парадигми розбудови державної екологічної політики України на засадах європейської ідеології «зеленого переходу» і низьковуглецевого розвитку та врахування техногенно-мілітарного впливу російської збройної агресії на стан і якість земельних ресурсів; формування інноваційних сценаріїв «зеленої» реконструкції задля забезпечення докорінної модернізації України як майбутнього члена ЄС. Розкрито сутність траєкторії екологічного відновлення землересурсного потенціалу України, порушеного внаслідок техногенно-мілітарного впливу російської збройної агресії, в контексті стратегічних напрямів Плану повоєнної відбудови України за європейським «зеленим» сценарієм. Показано значущість природоресурсної складової, передусім сільськогосподарських земель, як стратегічного чинника забезпечення національної продовольчої безпеки. Представлено візію екологічного відновлення агрокапіталу на засадах європейського «зеленого» сценарію. Вона ґрунтується на принципах екосистемного оцінювання, екологічної репарації та повної компенсації збитків, завданих Україні внаслідок техногенно-мілітарного впливу збройної агресії РФ, а також на кращих інноваційних практиках «зеленої» модернізації з використанням загальновизнаних у міжнародній практиці «зелених» інструментів, зокрема процедури реструктуризації зовнішніх боргів в обмін на природоохоронні активи. Надано пропозиції щодо механізмів втілення сценарію відновлення землересурсного потенціалу як основи забезпечення національної продовольчої безпеки України у повоєнний період шляхом змін у національній екологічній політиці України в бік адаптації до європейських вимог та орієнтації на розбудову державної ідеології сучасного суспільного розвитку та національної безпеки на засадах «зеленого» та «цифрового» переходу.