«Глобальні юридичні навички 2024»: платформа для обміну найкращими практиками у юридичній освіті

Анотація

В умовах прагнення до європейської інтеграції та в ширшому контексті повоєнної відбудови Україна усвідомила нагальну потребу модернізації системи юридичної освіти. Одним із ключових напрямів стратегії реформи є інтеграція передового міжнародного досвіду. У цьому контексті надзвичайно цінною стала участь у міжнародних форумах, зокрема у Глобальній конференції з юридичних навичок (Global Legal Skills Conference, 2024 р., Барі, Італія). На конференції було висвітлено основні проблеми вітчизняної юридичної освіти: застарілі навчальні програми, обмежені можливості для практичного навчання, недостатня увага до формування етичної культури та брак системної підготовки до роботи в міжнародному правовому середовищі. Їх подолання має вирішальне значення не лише для підвищення якості надання правничих послуг в Україні, а й для активної інтеграції українських юристів у глобальний правовий ринок та сприяння загальному процесу європейської інтеграції країни. Український досвід реформування відображає ширшу світову тенденцію переходу до більш цілісної, навичково орієнтованої моделі юридичної освіти. Порівняльний аналіз засвідчує, що у провідних юрисдикціях дедалі більше уваги приділяють розвитку критичного мислення, міждисциплінарних компетентностей та практичного навчання. У цьому контексті українські реформи є складовою глобального руху з модернізації юридичної освіти відповідно до сучасних суспільних потреб. Особливо важливу роль юридична освіта відіграє у зміцненні поваги до верховенства права, прав людини та демократичних цінностей. У постконфліктних і перехідних суспільствах, таких як Україна, юридична освіта має додаткову місію — формування правової культури, що забезпечує прозорість, підзвітність та стійке демократичне врядування. Тому реформа юридичної освіти є не лише професійним імперативом, а й національним пріоритетом. У майбутньому успішна реалізація реформи юридичної освіти в Україні потребуватиме сталого політичного консенсусу, ефективної співпраці освітніх установ, державних органів і міжнародних партнерів. Юридичні факультети мають активно впроваджувати інновації в навчальні програми, інвестувати в розвиток викладацького складу, розширювати можливості академічної мобільності студентів та поглиблювати співпрацю з професійною спільнотою і міжнародними навчальними закладами. Водночас необхідно запровадити ефективні механізми моніторингу та оцінювання якості освіти. Крім того, важливо розробити національні стандарти юридичної освіти, гармонізовані з принципами Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти. Системи акредитації мають ставити в пріоритет якість навчання та сформованість професійних компетентностей, а не лише кількісні показники. Вступ до юридичної професії повинен ґрунтуватися на засадах меритократії.