ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ЗАСАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/econlaw.2018.03.031Ключові слова:
принцип екологічної справедливості, сталий розвиток, соціальна несправедливість, екологічні ризики, підприємницька діяльністьАнотація
Розглянуто проблему забезпечення принципу екологічної справедливості як фундаментальної засади сталого розвитку, зокрема нерівного розподілення екологічних ризиків та реалізації права людей на чисте і безпечне довкілля. Принцип соціальної справедливості необхідно доповнити екологічним змістом (як на рівні вітчизняного законодавства, так і на практиці). Так, зменшення соціальної несправедливості має бути умовою забезпечення екологічної справедливості. Задля цього мають застосовуватись механізми лобіювання екологічних прав та інтересів населення та громадських об’єднань природоохоронців; консультативної допомоги з боку органів державної влади; освітня та інформаційна підтримка з боку наукових інституцій, інформаційних центрів, закладів вищої освіти тощо.
Посилання
Demohrafichna sytuatsiia u sichni–kvitni 2018 r. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2018/06/101.pdf [in Ukrainian].
Statystyka onkolohichnykh zakhvoriuvan v Ukraini. Internet-sait Upravlinnia okhorony zdorovia Ternopilskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii. URL: http://uozter.gov.ua/ua/news-1-0-223-statistika-onkologichnih-zahvoryuvan-v-ukraini [in Ukrainian].
Deklaracija Konferencii Organizacii Objedinennyh Nacij po problemam okruzhajushhej cheloveka sredy. Internet-sajt Organizacii Objedinennyh Nacij. URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/declarathenv.shtml [in Russian].
Principles of Environmental Justice. Proceedings. The First National People of Color Environmental Leadership Summit. Environmental Justice: Law, Policy & Regulation. Durham, 2009.
Hardashuk T.V. Ekolohichna spravedlyvist yak kryterii hromadianskoho suspilstva (refleksiia nad dosvidom SShA). Problemy filosofii prava. 2005. Vol. III. No. 1-2. P. 286-292 [in Ukrainian].
Bell M.M. An Invitation to Environmental Sociology. London; New Delhi, 1998. 512 p.
Filchak R. Jekologicheskaja spravedlivost pomogaet spravitsja so mnogimi problemami na mestnom urovne. Go su darstvennoe upravlenie v perehodnyh jekonomikah. 2004. No. 2. P. 3-7 [in Russian].
Sychev A.A. Jekologicheskaja spravedlivost: raspredelenie, priznanie, uchastie. Moralnaja grammatika v sovremennyh obshhestvah. 2014. P. 113-123 [in Russian].
Antoniuk U.V. Suchasnyi stan i perspektyvy zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky u sferi zaliznychnoho transportu v Ukraini. Elektronna biblioteka yurydychnoi literatury «Pravoznavets». URL: http://pravoznavec.com.ua/period/article/24330/%D3 [in Ukrainian].
Nebezpeka LEP: mif chy realnist? Internet-resurs «Na koryst». URL: https://korisno.com.ua/inshe/shkdlivo-zhiti-poruchz-visokovoltnoyu-lnyu/ [in Ukrainian].
Ringquist E.J. Environmental Justice: Normative Concerns and Empirical Evidence. Environmental Policy in the 1990s: Reform or Reaction? 3rd edition. Washington, D.C., 1997. 242 р.
Hor A. Zemlia u rivnovazi: Ekolohiia i liudskyi dukh. Kyiv: Intenlsfera, 2001. 394 p.
Bek U. Obshhestvo riska: Na puti k drugomu modernu. Moskva: Progress-Tradicija, 2000. 383 p.
Honneth A. The Struggle for Recognition: the Moral Grammar of Social Conflicts. Cambridge, 1995. 215 р.
Bullard R. D. Unequal Protection: Environmental Justice and Communities of Color. San Francisco, 1994. 400 p.
Young I. Justice and the Politics of Difference. Princeton, 1990. 45 p.
