ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ

Анотація

Досліджено проблемні аспекти участі судового експерта у господарському судочинстві України. З позиції системно-структурного методу проведено з’ясування особливостей зміни статусу експерта як одного з інших учасників судового процесу після реформи господарського процесуального законодавства. Із застосуванням формально-логічного методу виявлено форми участі експерта у господарському судовому процесі та механізм їхньої реалізації. Застосуванням порівняльно-правового методу на прикладах судової практики розкрито зміст та співвідношення правового і процесуально го статусу експерта у господарському судочинстві. Аргументовано, що зв’язок, взаємозалежнiсть i взаємопереходи суб’єктної ланки господарського судочинства виду «експерт — судовий екперт — експерт-фахівець» вiдповідають категоріям «загальне — особливе — одиничне». Обґрунтовано положення про варіативний та періодичний характер набуття господарського процесуального статусу експер та, класифіковано характер підстав та форми участі експерта у господарському судовому процесі. Встановлено, що в ролі експерта, який відповідно до Господарського процесуального кодексу України може призначатися судом або залучатися учасником справи, тобто виступати суб’єк том, якому може бути доручено безпосереднє проведення експертизи, слід розг лядати таких осіб: державний судовий експерт, приватний судовий експерт, експерт-фахівець. Запропоновано вважати загальною вимогою для них володіння спеціальними знаннями, необхідними для надання обґрунтованого та об’єктивно го письмового висновку на поставлені запитання. Спеціальною вимогою для судових експертів — включення їх до державного Реєстру атестованих судових експертів. Обґрунтовано положення про варіативний характер набуття процесуального статусу експерта з ініціативи інших осіб, який ця особа отримує періодично та володіє непостійно, — на час доручення (призначення чи залучення) йому проведення та оформлення результатів експертного провадження на стадіях досудового розслідування та судового розгляду конкретної господарської справи. Доведено положення про динамічність вимог щодо кількості експертів та якості (клас, стаж, галузь) їхніх спеціальних знань, які залежать від виду (первинна, додаткова, повторна, комісійна, комплексна) й складності експертизи по справі. Встановлено, що механізм реалізації форм участі експерта у господарському судовому процесі має зо бо в’я зальний характер, в якому експерт виступає як зобов’ язана особа щодо прибуття до суду за його вик ликом з власної ініціативи або за заявою учасників справи.