ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМА В ЄС

Автор(и)

  • Мартін ДАНЬКО Інститут права, інформаційних технологій та права інтелектуальної власності, Юридичний факультет, Університет Коменського https://orcid.org/0000-0001-6808-2039
  • Петра ЖАРСЬКА Інститут права, інформаційних технологій та права інтелектуальної власності, Юридичний факультет, Університет Коменського https://orcid.org/0000-0002-1574-5609

DOI:

https://doi.org/10.15407/econlaw.2025.01.025

Ключові слова:

правовий статус людських ембріонів, законодавство про експерименти на тваринах, редагування геному, етика, біотехнологічні винаходи, Європейська група з етики, біотехнологія, етичні міркування, генетична модифікація, біорізноманіття, біоетика

Анотація

За останнє десятиліття біотехнологічні винаходи значно просунулися вперед, породжуючи різноманітні етичні проблеми. Ця стаття присвячена етиці редагування геному в Європейському Союзі, досліджуючи погляди Європейської групи з питань етики та їхній потенційний вплив на біотехнологічні винаходи. Дослідження поділено на чотири розділи: в першому пояснюються методи редагування геному та наскрізні етичні аспекти; другий стосується етичних питань у редагуванні геному рослин; в третьому досліджено етику в редагуванні геному тварин; а в четвертому здійснено аналіз етичних міркувань при редагуванні геному людини. Висновок оцінює поточні етичні питання редагування геному в ЄС на основі висновку Європейської групи з питань етики.

Редагування геному є делікатною темою, яка широко обговорюється урядами, науковцями та широкою громадськістю. Дискурс був пожвавлений новими технологіями, які обіцяють суспільні вигоди, але також викликають юридичні та етичні дебати. Як правило, патенти, пов’язані з редагуванням геному, заборонені в ЄС через етичні міркування. У цій статті розглядається висновок щодо етики редагування геному, виданий Європейською групою з етики, незалежним дорадчим органом Європейської комісії. Стаття побудована таким чином, щоб надати вичерпний огляд етичних питань, пов’язаних із редагуванням геному, включаючи термінологію, методи та впливові аспекти, такі як мова, природність, людяність, різноманітність, безпека та управління.

Етичні питання редагування геному в рослинах зосереджені на модифікації рослин, створенні нових сортів рослин, питаннях безпеки, ідентифікації ГМО, біорізноманітті, індустріалізації сільського господарства, біозахисті, справедливості та суспільних міркуваннях. У тварин етична дискусія обертається навколо інструментального використання відредагованих геномів тварин для блага людини, добробуту тварин, впровадження 3R (заміна, зменшення, вдосконалення), гуманізації та біорізноманіття. Етика редагування геному у людей є найскладнішою, беручи до уваги фундаментальні концептуальні міркування, безпеку, гуманність, природність, різноманітність, відмінність між терапією, профілактикою та покращенням, а також критерій «досить безпечно».

Стаття завершується рекомендаціями Європейської групи з питань етики, наголошуючи на необхідності широких суспільних обговорень, правового регулювання, державних реєстрів і підтримки менших учасників. Рекомендації підкреслюють важливість балансу між етичними міркуваннями та практичними аспектами, такими як аналіз витрат і вигод і нормативно-правова база. Кінцевою метою є сприяння поінформованому та збалансованому обговоренню етики редагування геному, підкріплене всебічними дослідженнями та управлінням.

У статті розглядаються правові питання, пов’язані з редагуванням геному в ЄС. Обговорюється заборона патентування біотехнологічних винаходів, заснованих на редагуванні геному, аналізується вплив етичних аспектів на законодавство у сферах патентів і біотехнологій. Особлива увага приділяється правовому статусу людських ембріонів, законам про експерименти на тваринах та регулюванню генетичних модифікацій у контексті біорізноманіття та біоетики.

Біографії авторів

Мартін ДАНЬКО, Інститут права, інформаційних технологій та права інтелектуальної власності, Юридичний факультет, Університет Коменського

Магістр, канд. юрид. наук, доцент

Петра ЖАРСЬКА, Інститут права, інформаційних технологій та права інтелектуальної власності, Юридичний факультет, Університет Коменського

Магістр, канд. юрид. наук, старший викладач

Посилання

JRC F7 — Knowledge Health and Consumer Safety, Overview of EU National Legislation on Genomics, JRC Science for Policy Report. Luxembourg: European Commission. https://doi.org/10.2760/04463

European Group on Ethics in Science and New Technologies, Ethics of Genome Editing, EC, Directorate-General for Research and Innovation. Further in notes only as “the Opinion”. https://doi.org/10.2777/659034

O’Keefe et all: “Editing” Genes: A Case Study About How Language Matters in Bioethics. The American Journal of Bioethics. 2015. https://doi.org/10.1080/15265161.2015.1103804

Mcleod C., Nerlich B. Synthetic biology, metaphors, and responsibility. Life Sciences, Society and Policy. 2017. https://doi.org/10.1186/s40504-017-0061-y

Maclaurin J., Sterelny K. What is biodiversity. The University of Chicago Press, 2008. 224 p. https://doi.org/10.1111/j.1442-9993.2009.01985.x

Convention on Biological Diversity. URL: https://www.cbd.int/convention/text

May R. Stability and Complexity in Model Ecosystems. Princeton University Press, 1973. 304 p. https://doi.org/10.1515/9780691206912

Sarkar S. Diversity: A Philosophical Perspective, Diversity 2. 2010. No. 1: 127-141. https://doi.org/10.3390/d2010127.

Greely H.T. CRISPR’s babies: human germline genome editing in the He Jiankui affair. Journal of Law and the Biosciences. 2019. 6(1), 111-183. https://doi.org/10.1093/jlb/lsz010

Ma X., Mau M., Sharbel T.F. Genome Editing for Global Food Security. Trends in Biotechnology. 2017. 36, 2, 123-127, https://doi.org/10.1016/j.tibtech.2017.08.004

Nuffieild Council on Bioethics. 2016. Genome Editing — An Ethical Review. URL: https://www.nuffieldbioethics.org/wp-content/uploads/Genome-editing-an-ethical-review.pdf (Last accessed: 01.02.2025).

Greenfield A. Editing mammalian genomes: ethical considerations. Mammalian Genome. 2017. 28(7-8), 38B-393. https://doi.org/10.1007/s00335-017-9702-y

Bredenoord A.L., Clevers H, Knoblich J.A. Human tissues in a dish: The research and ethical implications of organoid technology. Science. 2017. 355, Issue 6322. https://doi.org/10.1126/science.aaf9414

National Centre for the Replacement, Refinement & Reduction of Animals in Research, The 3Rs. https://nc3rs.org.uk/the-3rs (Last accessed: 01.02.2025).

Herrman K., Jayne K. (eds) Animal Experimentation: Working Towards a Paradigm Change. Brill, 2019. https://doi.org/10.1163/9789004391192.

Neuhaus C.P. Ethical issues when modelling brain disorders in non-human primates. Journal of Medical Ethics. 2019. 44, 323-327. https://doi.org/10.1136/medethics-2016-104088

de Graeff N., Jongsma K.R., Johnston J., Hartley S., Bredenoord A.L.: The ethics of genome editing in non-human animals: a systematic review of reasons reported in the academic literature. Philosophical Transactions of the Royal Society Biofogical Sciences. 2019. 374, 1772, 20180106. https://doi.org/10.1098/rstb.2018.0106

The Netherlands Commission on Genetic Modification (COGEML 2018) CRISPR & Animals: Implications of Genome Editing for Policy and Society.

https://cogem.net/en/publication/crispr-animals-implcations-of-genome-editing-for-policy-and-society/ (Last accessed: 01.02.2025).

Evans J. H. Setting ethical limits on human gene editing after the fall of the somatic/germline barrier. PNAS. 2021.

Waldron J. One Another’s Equals: The Basis of Human Equality. The Belknap Press of Harvard University? 2019. 280 p.

Bunier M. Hypertension Guidelines. European Heart Joumal. 2018. 39, Iss. 11, p. 908-910. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehyO63

REGULATION (EU) No 536/2014 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 16 April 2014 on clinical trials on medicinal products for human use, and repealing Directive 2001/20/EC. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32014R0536 .

An Institution for the Do-It-Yourself Biologist. (2025). URL: https://diybio.org/

Directive 2001/18/EC of the European Parliament and of the Council of 12 March 2001 on the deliberate release into the environment of genetically modified organisms and Directive 2009/41/EC of the European Parliament and of the Council of 6 May 2009 on the contained use of genetically modified micro-organisms.

Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: Action Plan to enhance preparedness against chemical, biological, radiological and nuclear security risks.

Savulescu J., Kahane G. Understanding Procreative Beneficence. The Oxford Handbook of Reproductive Ethics. 2017. 680 p. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199981878.013.26

Sandel M.J. The Case Against Perfection: Ethics in the Age of Genetic Engineering, Harvard University Press Sandel. 2007. 176 p.

Received 15.02.2025

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-22

Як цитувати

ДАНЬКО, М., & ЖАРСЬКА, П. (2025). ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ РЕДАГУВАННЯ ГЕНОМА В ЄС. Economics and Law, 76(1), 25–43. https://doi.org/10.15407/econlaw.2025.01.025