Державна прикордонна служба України у відсічі російської збройної агресії (2014—2018 рр.): напрями історичних досліджень
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.02.034Ключові слова:
війна Росії проти України, антитерористична операція, «гібридна війна», державний кордон, охорона (захист) державного кордону, Державна прикордонна служба України, Збройні сили УкраїниАнотація
Мета — проаналізувати стан наукової розробки проблеми, визначити напрями історичних студіювань щодо місця та ролі Державної прикордонної служби України (ДПСУ) у відсічі російської збройної агресії в період 2014—2018 рр.
Оригінальність дослідження. На сьогодні в українській історіографії відсутні спеціальні комплексні історичні розробки, присвячені ролі прикордонної інституції у відсічі російської збройної агресії в період 2014—2018 рр.
Методологія побудована на принципах історизму, неупередженості, всебічного аналізу та на сучасному понятійно-категоріальному апараті, що застосовується воєнно-історичною наукою під час опису процесу збройної боротьби. Використано історико-системний, а також методи аналізу й синтезу.
Основні результати дослідження. Загальна обстановка 2014 р. висунула перед Держприкордонслужбою України жорстку вимогу щодо захисту (охорони) кордонів від загроз проникнення озброєних найманців, терористів, диверсійно-розвідувальних груп, провезення зброї, ймовірного вторгнення військ РФ. Попри визначені державним керівництвом у довоєнний період функції, прикордонникам довелося брати активну участь у масштабних бойових діях, як самостійно, так і у взаємодії з ЗСУ та МВС. Упродовж 2014—2018 рр. підрозділи охорони кордону здійснили перехід від правоохоронних методів мирного часу до способів збройної боротьби. Службово-бойова діяльність ДПСУ охоплює воєнну, правоохоронну та гуманітарну складові. Можна стверджувати, що напрями історичних досліджень щодо місця й ролі інституції у відсічі збройної агресії РФ у період 2014—2018 рр. мають формуватися з урахуванням військового, правоохоронного та гуманітарного аспектів. Практичне значення досягнутих результатів. Аналіз історичного досвіду стане у пригоді для створення сучасної наукової бази, необхідної для формування в майбутньому ефективної моделі охорони (захисту) державного кордону у частині вдосконалення міжвідомчої взаємодії Сил оборони України в умовах збройного конфлікту. Перспективи подальших студіювань полягають у дослідженні ходу та результатів бойових дій підрозділів ДПСУ щодо контролю над державним кордоном і забезпечення охорони лінії розмежування в Донецькій, Луганській областях у період 2014—2018 рр.