Росія як Мордор: фентезійні алюзії у сучасних воєнних наративах

Анотація

Мета — висвітлити і проаналізувати циркуляцію фентезійних алюзій у сучасних наративах, які вживаються для маркування Росії та її воєнної агресії проти України.

Методологія дослідження спирається на стратегії порівняння й аналізу транзитних компонентів міфології Дж.Р.Р. Толкіна у вигляді символічних образів, які були трансформовані та використані для означення сучасної Росії.

Наукова новизна. Показано суперечливу і складну історію сприйняття фентезійного наративу Дж.Р.Р. Толкіна на теренах СРСР та пострадянської Росії. Розглянуто практики послуговування фентезійними образами, персонажами як алегоріями для представлення радянського режиму і його лідерів. Відзначено, що привабливість уподібнення СРСР до Мордору — образу й топосу / місця «вселенського Зла» — крилася в тому, що тодішній читач сприймав фентезійний наратив як закодовану тоталітарну історію. Наголошено, що оповідь Дж.Р.Р. Толкіна конструювала свого роду міфопоетичну реальність, зорієнтовану на певний досвід читацької аудиторії. З’ясовано причини адаптивності образів, сюжетів, героїв із фентезійного наративу й міфології Дж.Р.Р. Толкіна, котрі уможливили їх високу транзитність і швидке перенесення на воєнну сучасність, передусім для маркування російської агресії проти України.

Висновки. Обстоюється думка, що фентезійні алюзії як елементи мандрівного трансміфу ввійшли до сучасних воєнних наративів. Саме адаптація тоталітарної і старої імперської спадщини у нинішньому російському державно-політичному проєкті стала головною передумовою для поширення нових-старих образів Росії як Мордору — «царства / імперії Зла». Вживання фентезійних образів у доволі своєрідний спосіб відображає складний процес пошуку новітніх ліній культурної делімітації та світоглядної демаркації, спричинений сучасною російсько-українською війною.