Розлучення у сім’ях українців Галичини в 1920–1930-х рр. (за матеріалами судових справ Львівської греко-католицької митрополичої консисторії)

Анотація

Мета дослідження – на основі аналізу матеріалів судових справ греко-католицької митрополичої консисторії з’ясувати основні причини/мотиви розлучень у сім’ях українців Галичини в 1920–1930-х рр.

Методологія базується на застосуванні принципу історизму, а також на загально- і спеціальних наукових методах, передусім на порівняльно-історичному. Першочергове значення надане вивченню архівних справ та етнографічної літератури, що дало змогу проаналізувати й порівняти дані, які стосуються шлюбу, сім’ї початку ХХ ст., із попереднім ХІХ ст.

Наукова новизна. На основі опрацьованих архівних справ уперше в українській історіографії проаналізовано мотиви та причини розлучень у сім’ях українців Галичини в 1920–1930-х рр. Наведені фактографічний матеріал і теоретичні узагальнення матимуть значення для розуміння соціально-економічних та суспільно-політичних реалій галицького сільського суспільства.

Висновки. Під час розлучення українські селяни Галичини керувалися різними мотивами і причинами, спираючись переважно на церковно-канонічні вимоги та звичаєве право. Серед основних причин сімейного розбрату чи анулювання шлюбу були канонічні (примусовий шлюбний союз, шлюб між близькими родичами, бігамія, порушення обряду вінчання, зокрема використання іншого, ніж греко-католицький) та неканонічні (аморальна поведінка, психічне або фізичне захворювання, жорстоке поводження, погрози з боку членів подружжя, побиття). Водночас подружня зрада не вважалася у сільському середовищі вагомою підставою для припинення шлюбу. Клопотаннями до церковного суду про оголошення зниклих членів подружжя померлими і про розірвання шлюбного зв’язку позивачі прагнули по-новому влаштувати особисте життя, керуючись як практичними міркуваннями, так й емоційними чинниками. Більша частина судових справ стосуються клопотань щодо припинення шлюбу через смерть одного з подружжя та узаконення шлюбу «на віру». Виокремлюємо також політичні мотиви розірвання союзів, адже такі обставини, як бездержавність чи встановлення радянського режиму ставали підґрунтям для непорозумінь, арештів, доносів, випробувань партнерів на вірність і врешті-решт нерідко спричиняли розлучення.