Комеморація Голодомору православними українцями США в період "холодної війни"
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.06.073Ключові слова:
Голодомор, ушанування пам’яті, «холодна війна», Українська православна церква США, спільноти пам’ятіАнотація
Українська громада Північної Америки відіграла важливу роль в інформаційній кампанії у західній пресі навколо ситуації в радянській Україні в 1932–1933 рр. Починаючи з 1950-х рр. політична, суспільна, культурна діяльність окремих її представників стане важливою складовою комеморації Голодомору у США. Однак, попри історичне значення тієї ролі, яку відіграла північноамериканська діаспора у цьому процесі в період «холодної війни», тема не була достатньо вивчена в історичній науці.
Мета дослідження – розглянути дискурс, створений УПЦ у США навколо теми вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. у період «холодної війни», на прикладі українського православного центру Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку. Методологія. Застосовано дискурсивно-коґнітивний підхід.
Основні результати. Представлено висновки відносно того, як саме православні українці США пригадували жертв Голодомору впродовж 1950–1980-х рр.; чи змінювалася (та яким чином) культура пам’яті цієї трагедії в північноамериканській діаспорі; які метафори домінували у суспільному просторі (і чому саме вони). На підставі проаналізованих джерел робиться висновок, що, починаючи з 1950‑х рр., українська діаспора проводила низку акцій, спрямованих на привернення уваги до подій 1932–1933 рр. в УСРР, які мали вплив на започаткування академічних досліджень та формування соціальної думки щодо проявів радянського тоталітаризму. Ранні форми вшанування в «місцях пам’яті» мали глибоко релігійний характер. Це свідчить про те, що травма Голодомору вочевидь осмислювалась як «жертвоприношення» мучеників за волю України (як про це писала релігійна українська періодика у США). Загиблі від голоду згадувались як «невинні жертви», «невинно вбиті» та «невинні мученики», а боротьба українців за незалежність – як «українська Голгофа». Сакральний вимір пригадування жертв Голодомору був пов’язаний із почуттям морального обов’язку. У цьому випадку йшлося про бажання діаспори невпинно нагадувати демократичним суспільствам про жертви комунізму.
Посилання
Denysenko, N. (2018). Sustaining the fatherland in exile: commemoration and ritual during the Cold War. P. Mojzes (Ed.). North American churches and the Cold War, 310–325. Grand Rapids, MI: William Eerdmans Publishing Co.
Denysenko, N. (2018). The Orthodox Church in Ukraine: a century of separation. DeKalb, IL: North Illinois University Press. doi: https://doi.org/10.1515/9781501757846
Denysenko, N. (2020). Explaining Ukrainian autocephaly: politics, history, ecclesiology, and the future. Canadian Slavonic Papers, 62 (3-4), 426–442. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00085006.2020.1834706 doi: https://doi.org/10.1080/00085006.2020.1834706
Etkind, A. (2013). Warped mourning: stories of the undead in the land of the unburied. Stanford, CA: Stanford University Press. doi: https://doi.org/10.1353/imp.2013.0096
Hirsch, M. (2011). Pokolenie postpamięci (M.Borowski, M.Sugiera, Trans.). Didaskalia: Gazeta teatralna, 105, 28–36. [in Polish].
Kaniowska, K. (2004). “Memoria” i “postpamięć” a antropologiczne badanie wspólnoty. Łódzkie Studia Etnograficzne, 43, G. E. Karpińska (Ed.). Codzienne i niecodzienne: o wspólnotowości w realiach dzisiejszej Łodzi, 9–27. [in Polish].
Kaniowska, K. (2013). Postpamięć. P.Orłowska (Ed.). Pamięć: rejestry i terytoria – Memory: registers and territories, 38–44. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury. [in Polish].
Kaniowska, K. (2014). Postpamięć. M.Saryusz-Wolska, R.Traba (Eds.), J.Kalicka (Coop.). Modi memorandi: leksykon kultury pamięci, 389–392. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar. [in Polish]
Koval, V. (Ed.) (1961). Stalinsko-khrushchovske okhvistia. Niu-York; Chikago: Spilka vyzvolennia Ukrainy – Kraiova uprava v SShA. [in Ukrainian].
Kovalchuk, O. O., Marusyk, T. V. (2010). Holodomor 1932–1933 rr. v URSR i ukrainska diaspora Pivnichnoi Ameryky. Chernivtsi: Nashi knyhy. [in Ukrainian].
Kudela-Świątek, W. (2021). Eternal memory: monuments and memorials of the Holodomor (G. R. Torr, Trans.; F. E. Sysyn, Foreword). Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press; Cracow: Księgarnia Akademicka. doi: https://doi.org/10.12797/9788381382380
Kutsevych, V. (2013). Evoliutsiia khramobuduvannia v poselenniakh ukrainskoi diaspory. Ukrainska akademiia mystetstva, 21, 87–96. [in Ukrainian].
Marples, D., Skrypnyk, O. (1991). Patriarch Mstyslav and revival of the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church. The Ukrainian Weekly, 1, 7.
Onatskyi, Ye. (1959). Ukrainska mala entsyklopediia (Kn.4). Buenos-Aires: Administratura UAPTs v Argentyni. [in Ukrainian].
Onatskyi, Ye. (1963). Ukrainska mala entsyklopediia (Kn.12). Buenos-Aires: Administratura UAPTs v Argentyni. [in Ukrainian].
Satzewich, V. (2002). The Ukrainian diaspora. London: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9780203217498
Shevchuk, O. A. (1997). Natsionalno-kulturni initsiatyvy ukrainskoi diaspory (kinets 50-kh – pochatok 90-kh rr. XX st.). Kyiv: Ridnyi krai. [in Ukrainian].
Sysyn, F.E. (2003). The third rebirth of the Ukrainian Autocephalous Church and the religious situation in Ukraine, 1989–1991. S.Plokhy, F.E.Sysyn (Eds.). Religion and nation in modern Ukraine, 88–119. Edmonton; Toronto: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press.
Sysyn, F. E. (1999). The Ukrainian Famine of 1932–33: the role of the Ukrainian diaspora in research and public discussion. L. Chorbajian, G. Shirinian (Eds.). Studies in comparative genocide, 182–215. London: MacMillan. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-349-27348-5_11
"Sysyn, F. E. (n.d.). The Ukrainian Orthodox Church: memory and memorialization of the Holodomor.
Viedienieiev, D., Budkov, D. (2013). Zaruchnytsia hlobalnoho protystoiannia: Trahediia Velykoho Holodu 1932–1933 rr. v Ukraini v konteksti “kholodnoi viiny” 1945–1991 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
