Репресії проти військовослужбовців в УСРР–УРСР у 1920–1930-х рр.: особливості та наслідки
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.06.044Ключові слова:
Червона армія, репресії, військовослужбовці, командний склад, справа «Весна», Київський військовий округ, Харківський військовий округАнотація
Мета дослідження полягає у з’ясуванні цілей, механізмів і методів здійснення політичних репресій проти командного складу Червоної армії на території радянської України в 1920–1930-х рр., висвітленні їх наслідків, впливу на боєздатність збройних сил та на морально-психологічний стан військовослужбовців.
Методологія. Використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, діалектичний) та спеціально-наукових (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) методів історичного пізнання.
Наукова новизна. Проаналізовано репресивну політику вищого керівництва держави стосовно військовослужбовців крізь призму встановлення всеосяжного контролю за армією і флотом із боку каральних органів. Установлено, що терор проти командних кадрів мав чітке політичне забарвлення. Тотальний характер репресій указує на системний терор як неухильний політичний курс, що мав на меті не просто знищити політичних конкурентів, а змусити суспільство покірно реалізовувати вказівки центру.
Висновки. Втілення сталінським керівництвом власного політичного курсу неминуче вело до широкомасштабних репресій, які стали універсальним засобом жорсткого контролю суспільства, збереження влади, забезпечення функціонування партійно-державної системи, придушення будь-яких спроб інакодумства, зокрема в армії. Репресії проти командного складу дислокованих в УСРР–УРСР військ призвели до нестабільності в командуванні Київського й Харківського військових округів, зниження рівня професійності, управлінського досвіду командно-політичного складу, встановлення гнітючого психологічного клімату, атмосфери донощицтва. Нищення командних кадрів усіх рівнів суттєво підірвало міць Червоної армії, що особливо дасться взнаки на початковому етапі німецько-радянської війни.
Посилання
Bazhan, O. (2011). Represyvna diialnist orhaniv VUCHK–DPU–NKVS–KDB na Kyivshchyni u 1919–1980-ti rr. Z arkhiviv VUChK–GPU–NKVD–KGB, 1, 156–234. [in Ukrainian].
Bazhan, O. (2017). “My vsikh vorohiv narodu zmetemo z lytsia zemli, shchob ne brudnyly nash Radianskyi Soiuz…”: Velykyi teror na Kyivshchyni v 1937–1938 rr.: mekhanizm, diapazon, spetsyfika. Z arkhiviv VUChK–GPU–NKVD–KGB, 1, 5–86. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/vuchk2017.01.005
Bobylev, P. N. (Ed.). (1987). Sovetskie Vooruzhennye Sily, 1918–1988: Voprosy i otvety: Stranitsy istorii. Moskva. [in Russian].
Gorokhov, V. V. (2017). Komandno-nachalstvuyushchii sostav Chernomorskogo flota i massovye politicheskie repressii (Extended abstract of Candidate’s thesis). Sankt-Peterburg. [in Russian].
Hrynevych, L. V. (2002). Moralno-psykholohichnyi aspekt derzhavnoho teroru. Politychnyi teror i teroryzm v Ukraini, 534–547. Kyiv. [in Ukrainian].
Isserson, G. S. (1965). Razvitie teorii sovetskogo operativnogo iskusstva v 30-e gg. Voenno-istoricheskij zhurnal, 1, 36–46. [in Russian].
Kavtaradze, A. G. (1988). Voennye spetsialisty na sluzhbe Respubliki Sovetov 1917–1920 gg. Moskva. [in Russian].
Kokin, S., Pshennikov, O. (1997, 1998, 2000). Bez stroku davnosti: “Vykryttia” orhanamy NKVD “Viiskovo-fashystskoi zmovy u Chervonii Armii”. Z arkhiviv VUChK–GPU–NKVD–KGB, 1/2, 135–168; 1/2, 135–173; 2/4, 113–128. [in Ukrainian].
Kolpakidi, A. I., Prudnikova, E. A. (2000). Dvoinoj zagovor: Stalin i Gitler: nesostoyavshiesya putchi. Moskva. [in Russian].
Kostiuk, H. (1995). Stalinizm na Ukraini: Heneza i naslidky. Kyiv. [in Ukrainian].
Kremen, V., Tabachnyk, D., Tkachenko, V. (1996). Ukraina: alternatyvy postupu. Kyiv. [in Ukrainian].
Kuleshova, N. Yu. (2001). Voenno-doktrinalnye ustanovki stalinskogo rukovodstva i repressii v Krasnoj Armii kontsa 1930-kh gg. Otechestvennaya istoriya, 2, 61–72. [in Russian].
Nikolskyi, V. M. (2003). Represyvna diialnist orhaniv derzhavnoi bezpeky SRSR v Ukraini (kinets 1920–1950-ti rr.): Istorykostatystychne doslidzhennia. Donetsk. [in Ukrainian].
Pavlov, M. P. (1993). Repressirovannye voennye kadry. Zhertvy repressij, 92–132. Kiev. [in Russian].
Pfaff, I. (1988). Praga i delo o voennom zagovore. Voenno-istoricheskij zhurnal, 11, 47–56. [in Russian].
Shapoval, Yu. (1993). Ukraina 20–50-kh rr.: storinky nenapysanoi istorii. Kyiv. [in Ukrainian].
Shytiuk, M., Nikolaiev, I. (2007). Totalitarnyi rezhym i viiskovosluzhbovtsi ta pratsivnyky orhaniv DPU–NKVS Ukrainy v 20–50-ti rr. XX st. Mykolaiv. [in Ukrainian].
"Shytiuk, M. M. (2015). Sprava “Vsesoiuznoi viiskovo-ofitserskoi kontrrevoliutsiinoi orhanizatsii ‘Vesna’”. [in Ukrainian].
Suvenirov, O. F. (1989). Vsearmeiskaya tragediya. Voenno-istoricheskij zhurnal, 3, 39–47. [in Russian].
Suvenirov, O. F. (1998). Tragediya RKKA: 1937–1938. Moskva. [in Russian].
Tabachnyk, D. V. (1988). Represii proty viiskovykh kadriv naprykintsi 30-kh rr. (na materialakh Kyivskoho ta Kharkivskoho viiskovykh okruhiv). Stalinizm: deiaki aspekty vnutrishnoi ta zovnishnoi polityky, 3–25. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.1007/BF02371540
Tabachnyk, D. V. (1991). Masovyi teror proty viiskovykh kadriv na Ukraini naprykintsi 30-kh rr. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky, 1, 85–103. [in Ukrainian].
Tinchenko, Ya. (2000). Golgofa russkogo ofitserstva v SSSR 1930–1931 gg. Moskva. [in Russian].
"Viedienieiev, D. (2012). Politychni represii 1920–1980-kh ta problemy formuvannia natsionalnoi pamiati. [in Ukrainian].
Yakovlev, A. N. (1991). Reabilitatsiia: Politicheskie protsessy 30–50-kh gg. Moskva. [in Russian].
