Романтизм і неоромантизм у компаративному світлі
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.06.159Ключові слова:
історіографія, інтелектуальна історія, історичне письмо, Fin de Siècle, романтизм, неоромантизм, модернізмАнотація
Мета дослідження. Порівняння класичного/старого романтизму та неоромантизму як стильових напрямів, а також представлення їх ролі в історії науки й інтелектуальній історії ХІХ–ХХ ст.
Методологія базується на стратегіях порівняння та типології, зорієнтованих на виявлення подібних і відмінних рис двох стилів мислення.
Наукова новизна. Романтизм та неоромантизм розглянуто як «первинний» і «вторинний» стилі, котрі репрезентували, відповідно, добу класичної науки й епоху її модерністського переформатування. Висвітлено неоднозначність хронологічної локалізації як романтизму, так і неоромантизму. Окреслено сполучення романтизму та неоромантизму з іншими стильовими напрямами. Проаналізовано пізнавальну ситуацію, котра склалася в культурну добу Fin de Siècle (1890–1914/1920 рр.), зокрема спричинилася до появи неоромантизму. Відзначено, що неоромантизм ґрунтувався на ірраціональному конструюванні світу минувшини, в основі якого була дихотомія духу й матерії. З’ясовано відмінність темпоральних уявлень романтиків і неоромантиків. Наголошено, що неоромантизм ініціював «перевідкриття» світу національного, політичного, соціального, культурного буття, завдяки чому виявився привабливим для «бездержавних» або «скривджених» націй.
Висновки. Обстоюється думка, що схожість класичного романтизму й неоромантизму диктувалася генетичними взаємозв’ язками, котрі ґенерували ефект наслідування та повторення в межах іншої культурної епохи. Показано, що неоромантизм мав низку суттєвих відмінностей, як-от інтелектуальний і пізнавальний релятивізм, завдяки чому гнучко запозичувалися й адаптувалися інші концептуалізації, стратегії, взірці; модерністське оновлення як родових елементів, так і запозичених ідей; дивовижна стильова відкритість та пластичність; часткове, вибіркове повернення до ідеалізму й ірраціоналізму, котре сполучалося з аналітичними процедурами та логічно-раціональними настановами.
Посилання
Aheieva, V. (2000). Mykola Khvylovy and Expressionism. Journal of Ukrainian Studies, 25, (1–2), 45–59.
Bahan, O. (2012). V oboroni ukrainskoi tsyvilizatsii. In O.Bahan (ed.), Dontsov D. Vybrani tvory, 2, 5–15. Drohobych; Lviv. [in Ukrainian].
Bilas, L. (1961). Ideolohiia yak istoriia i yak poeziia (Z pryvodu dvokh novykh prats O. Ohloblyna). Suchasnist, 7, 44–62. [in Ukrainian].
Bilas, L. R. (1980). Krakiv, Zheneva i filiiatsiia “Krychevskoho”: Do rodovidnoi myslennia V.Lypynskoho. In L.Bilas (ed.), Lypynskyi V. Tvory, 2, XVII–XCVIII. Filadelfiia. [in Ukrainian].
Bilas, L. R. (1985). The Intellectual Development of V.Lypyns’kyj: His World View and Political Activity before World War I. Harvard Ukrainian Studies, 9(3-4), 263–286.
Boiko, Yu. (1965–1966). Ukrainskyi romantyzm Tsentralnoi i Skhidnoi Ukrainy u yoho stosunku do zakhidnoevropeiskoi romanyky. Naukovi zapysky UVU: Filosofichnyi fakultet, 8, 61–78. [in Ukrainian].
Burrow, J. (2008). A History of Histories. Epics, Chronicles, Romances and Inquiries from Herodotus and Thucydides to the Twentieth Century. New York: Published in the U. S. by Alfred A. Knopf, a division of Random House, Inc.
Chyzhevskyi, D. (2005). Do kharakterolohii slovian. Ukraintsi. In V.Lisovyi (ed.), Chyzhevskyi D. Filosofski tvory, 2, 36–42. Kyiv. [in Ukrainian].
Chyzhevskyi, D. (2005). Narysy z istorii filosofii na Ukraini. In V.Lisovyi (ed.), Chyzhevskyi D. Filosofski tvory, 1, 3–162. Kyiv. [in Ukrainian].
Dmitriev, A. N. (2004). Marksizm bez proletariata: Georg Lukach i rannyaya Frankfurtskaya shkola (1920–1930-e gg.). S.-Peterburg; Moskva. [in Russian].
Franko, I. (1982). Lysenkove sviato v Avstrii. In Ye.P.Kyryliuk (ed.), Franko I. Zibrannia tvoriv, 35, 85–90. Kyiv. [in Ukrainian].
Gertsen, A. I. (1985). Diletantizm v nauke. Statya vtoraya. Diletanty-romantiki. In A. I. Volodin, Z. V. Smirnova (eds.), Gertsen A. I. Sochineniya, 1, 98–113. Moskva. [in Russian].
Hrushevskyi, M. (2007). V simdesiati rokovyny kyrylo-metodiivskoi spravy. In P.Sokhan (ed.), Hrushevskyi M. Tvory, 4, I, 51–55. Lviv. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (2015). “Istoriograf Maloj Rossii”. In H.Papakin (ed.), Hrushevskyi M. Tvory, 10, II, 87–180. Lviv. [in Ukrainian].
Ionin, L. (1996). Zimmel: zhizn i filosofiya. In S.Ya.Levit (ed.), Zimmel G. Izbrannoe, 2, 550–568. Moskva. [in Russian].
Kaube, Yu. (2016). Maks Veber: zhizn na rubezhe epox (I. V. Kushnaryova, I. M. Chubarov, eds.). (K. G. Timofeeva, transl.). Moskva. [in Russian].
Kazin, A. L. (1980). Neoromanticheskaya filosofiya khudozhestvennoj kultury (K kharakteristike mirovozzreniya russkogo simvolizma). Voprosy filosofii, 7, 143–154. [in Russian].
Kostiuk, H. (1980). Volodymyr Vynnychenko ta yoho doba. Doslidzhennia, krytyka, polemika. Niu-York. [in Ukrainian].
Kovalchuk, O. O. (2011). Ukrainske istorychne dzhereloznavstvo doby romantyzmu. Kyiv. [in Ukrainian].
Kozak, S. (2004). Ukrainska zmova i mesianizm. Kyrylo-Mefodiivske bratstvo. Iv.-Frankivsk. [in Ukrainian].
Kravchenko, V. V. (1999). Peredmova. D. I. Bahalii v svitli i tini “Avtobiohrafii”. In V. V. Kravchenko (comp.), Bahalii D. I. Vybrani pratsi, 1, 9–56. Kharkiv. [in Ukrainian].
Lavdzhoj, A. (2001). Velikaya tsep bytiya: Istoriya idei. (V.Sofronov-Antomoni, transl.). Moskva. [in Russian].
Lindheim, R., Luckyj, G.S.N. (1996). Introduction. In R. Lindheim, G. S. N. Luckyj (eds.), Towards an Intellectual History of Ukraine: An Anthology of Ukrainian Thought from 1710 to 1995, 3–52. Toronto; Buffalo; London: University of Toronto Press. doi: https://doi.org/10.3138/9781442664760
Lukov, V. A. (2009). Frantsuzskij neoromantizm. Moskva. [in Russian].
Lypynskyi, V. (1995). Lysty do brativ-khliborobiv pro ideiu i orhanizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu. In Ya.Pelenskyi (ed.), Lypynskyi V. Povne zibrannia tvoriv, arkhiv, studii, 6, 1, I–XLVIII, 1–470. Kyiv: Filadelfiia. [in Ukrainian].
Maksymovych, M. (1994). Pro znachennia ta pokhodzhennia slova (V.Nedashkivskyi, transl.) Filosofska i sotsiolohichna dumka, 1-2, 193–200. [in Ukrainian].
Mangejm, K. (2000). Ocherki sotsiologii znaniya: Problema pokolenij – sostyazatelnost – ekonomicheskie ambitsii (L. V. Skvortsov, ed.). Moskva. [in Russian].
Mankhejm, K. (2010). Sotsiologicheskaya teoriya kultury v ee poznavaemosti. In S.Ya.Levit (comp.), Mankhejm K. Izbrannoe: Diagnoz nashego vremeni, 377–536. Moskva. [in Russian].
Mejneke, F. (2004). Vozniknovenie istorizma. (V. A. Brun-Tsekhova, transl.). Moskva. [in Russian].
Petrov, V. (2013). Kulish-khutorianyn (Teoriia khutorianstva i Baivshchanskyj epizod 1853–1854). In V.Briukhovetskyi (comp.), Petrov V. Rozvidky, 1, 208–239. Kyiv. [in Ukrainian].
Rubinshtejn, N. L. (2008). Russkaya istoriografiya. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Rudnytskyi, L. (2003). Fenomen nimetskoho romantyzmu: kontury i oriientyry. In L.Rudnytskyi, O.Feshovets (comps.). Myslyteli nimetskoho romantyzmu, 9–18. Iv.-Frankivsk. [in Ukrainian].
Saunders, D. (1985). The Ukrainian Impact on Russian Culture 1750–1850. Edmonton: University of Alberta. Canadian Institute of Ukrainian Studies.
Saveleva, I. M., Poletaev, A. V. (2003). Istoriya i intuitsiya: nasledie romantikov. Preprint WP6/2003/06. Moskva. [in Russian].
Shlegel, F. (1983). Fragmenty. In Yu. N. Popov (comp.), Shlegel F. Estetika. Filosofiya. Kritika, 1, 290–316. Moskva. [in Russian].
Sinkevych, Ye. H. (2010). Krakivska istorychna shkola v polskii istoriohrafii. Mykolaiv. [in Ukrainian].
Skrynnyk, M. (1991). Ideine pidgruntia ukrainskoho romantyzmu. Zapysky NTSh, 222, 201–215. [in Ukrainian].
Sonders, D. (2001). Mykola Kostomarov i tvorennia ukrainskoi etnichnoi identychnosti. Kyivska starovyna, 5, 21–33. [in Ukrainian].
Tarnavsky, M. (1991). Modernism in Ukrainian Prose. Harvard Ukrainian Studies, 15(3-4), 263–272.
Tarnavskyi, O. (1965). Podorozh poza vidome. Suchasnist, 12, 42–69. [in Ukrainian].
Trelch, E. (1994). Istorizm i ego problemy. Logicheskaya problema filosofii istorii (L. T. Milskaya, ed.). Moskva. [in Russian].
Vengerov, S. A. (2004). Etapy neoromanticheskogo dvizheniya. In S. A. Vengerov (ed.), Russkaya literatura XX veka, 7–38. Moskva. [in Russian].
Zashkilniak, L. (1993). Neoromantyzm u polskii istoriohrafii pochatku XX st. (Do pytannia pro sotsialnu funktsiiu istorii). Problemy slovianoznavstva: Mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk, 45, 36–42. [in Ukrainian].
Zashkilniak, L. O., Krykun, M. H. (2002). Istoriia Polshchi: Vid naidavnishykh chasiv do nashykh dniv. Lviv. [in Ukrainian].
Zenkovskij, V. V. (1991). Istoriya russkoj filosofii, 2. Leningrad. [in Russian].
