Людина пограниччя у просторі гібридних ідентичностей: екзистенційний вимір
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.06.305Ключові слова:
соціальний простір, людина пограниччя, екзистенційні виклики, гібридна ідентичність, маргінальністьАнотація
Мета — в умовах сучасних екзистенційних викликів актуалізувати розгляд соціокультурного простору пограниччя як локусу існування людини в певних, обмежених близькістю кордону територіальних рамках та ареалу формування своєрідної пограничної свідомості, специфічних культурних кодів, символів і ментальних конструкцій. Аналізуються основні тенденції виникнення гібридних ідентичностей в умовах пограниччя, ситуацій асиметрії та зіткнення культур, відмінних способів репрезентації минувшини й ціннісних розмежувань.
Методологічні підходи. Застосування екзистенційних підходів орієнтовано на введення проблеми пограниччя в контекст ставлення до інакшості та розгляду соціально-психологічного вектора бачення «іншого».
Наукова новизна. Акцент зроблено на дослідженні антропологічної складової проблеми порубіжжя та осмисленні культурного феномена «людини пограниччя», проясненні специфіки функціонування контроверсійних практик історичної пам’яті в порубіжному соціокультурному просторі.
Висновки. Доведено, що тяжіння до різних культурних полюсів створює у зонах пограниччя своєрідний екзистенційно-ціннісний вакуум, в якому проблема ставлення до інакшості може переростати в релятивістську антикультуру «чужого», а потім і у відверто авторитарну антикультуру «ворога». Дихотомія порубіжжя та постійний вибір стратегій соціального розвитку спричиняють формування в людини пограниччя специфічної локальної свідомості, яка поєднує самодостатність та інтровертність. Будь-які впливи ззовні можуть сприйматися як неприйнятні та створювати пастки ціннісних розмежувань. Тому дослідження моделей соціального позиціонування у прикордонних просторах, прояснення алгоритмів їх формування й функціонування мають перебувати серед стратегічних напрямів вітчизняної регіональної аналітики та політики безпеки.
Посилання
Parakhonskyi, B. O., Yavorska, H. M. (2019). Ontolohiia viiny i myru: bezpeka, stratehiia, smysl. Kyiv: NISD. [in Ukrainian].
Lefebvre, H. (1996). Writings on cities. Oxford: Blackwell publishers.
Kozellek, R. (2006). Chasovi plasty: Doslidzhennia z teorii istorii. Kyiv: Dukh i Litera. [in Ukrainian].
Brenner, N. (2019). New urban spaces. Urban theory and the scale question. Oxford: Oxford University press. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780190627188.001.0001
Martinez, O. J. (1994). Border people: life and society in the U.S.-Mexico borderlands. Tucson: University of Arizona press. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctv1qwwj6s
Bourdieu, P. (1989). Social space and symbolic power. Sociological theory. 7 (1): 14-25. doi: https://doi.org/10.2307/202060
Shulha, R. (2002). Sotsiokulturne seredovyshche yak prostir identychnostey ta identyfi katsii. Sotsiokulturni identychnosti ta praktyky. Kyiv: Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy. 124-142. [in Ukrainian].
Kłoskowska, A. (1992). Toźsamość identyfikacja narodova w perspektywie historycznej I psychologieznej. Kultura i spoleczeństwo. 1: 136-142. [in Polish].
Kabachyi, R. (2009). Liudyna pohranychchia. Ukrainskyi tyzhden. 39: 32-34. [in Ukrainian].
Craib, I. (1998). Experiencing identity. London: Sage. doi: https://doi.org/10.4135/9781446278963
Oberg, K. (1960). Cultural shock: adjustment to new cultural environments. Practical Anthropology. 7: 177-182. doi: https://doi.org/10.1177/009182966000700405
Berry, J. W. (2001). A psychology of immigration. Journal of social issues. 57 (3): 615-631. doi: https://doi.org/10.1111/0022-4537.00231
Khobta, S. V. (2010). Obraz “zhitelya pogranichya”: metodika issledovaniya i rezultaty. Vestnik Kharkovskogo natsionalnogo universiteta im. V. N. Karazina. Kharkov. 87-91. [in Russian].
Chyzhevskyi, K. (2013). Liniia povernennia: Pro praktyku prykordonnia u dialozi z Cheslavom Miloshem. Lviv: Kalvariya. [in Ukrainian].
Shevchuk, D. (2013). Pastky postkomunizmu. Krytyka. 11-12: 35-37. [in Ukrainian].
Przybyla, Z. (1997). Kategoria pogranicza w badaniach nad edukacją kulturową. Pogranicze kultur. Rzeszow. [in Polish].
Veyl, S. (1998). Ukorinennia. Lyst do kliryka. Kyiv: Dukh i Litera. [in Ukrainian].
Sztumski, J. (2012). Margines społeczny w swietle socjologii. Studia politicae Universitatis Silesiensis. 9: 103-114. [in Polish].
Soshnikov, A. O. (2012). Kulturosofskyi analiz Ukrainy yak heopolitychnoho perekhrestia (crossroads). Hrani. 7: 29-34. [in Ukrainian].
Shevchuk, O. (2013). Kulturnyi fenomen liudyny pohranychchia. Naukovi zapysky: Seriia “Kulturolohiia”. 13: 66-72. [in Ukrainian].
Park, R. (1967). News as a form of knowledge. In: On social control and collective behavior. Chicago: Chicago university press. 32-52.
Stonequist, E. V. (1961). The marginal man: a study in personality and culture conflict. New York: Russel and Russel.
Kotyhorenko, V. O. (2005). Krymskotatarski repatrianty: problema sotsialnoi adaptatsii. Kyiv: Svitohliad. [in Ukrainian].
Skokova, L. (2022). Systemni ryzyky v nestabilnomu suspilstvi: sotsialni ta kulturno-informatsiini vymiry. Visnyk NAN Ukrainy. 2: 44-56. [in Ukrainian].
Kulchytskyi, O. (1995). Rysy kharakterolohii ukrainskoho narodu. Entsyklopediia ukrainoznavstva: Zahalna chastyna. Kyiv. 2: 709-718. [in Ukrainian].
Popovych, M. V. (2006). Problemy teorii mentalnosti. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Nahorna, L. (2008). Rehionalna identychnist: ukrainskyi kontekst. Kyiv: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
(1993. November 24). The last testament of Bertrand Russell. The Independent.
