"Вивезені німцями невідомо куди": Голокост у текстах влади середини 1940-х рр. (на прикладі Львова)

Анотація

Мета — з’ясувати, яким чином відображалася інформація про Голокост у Львові в документах місцевих органів радянської влади в 1944—1945 рр.

Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають у вивченні того, як функціонери на місцях означували масове «зникнення» євреїв у листах-відповідях на численні звернення про їх розшук, які мовні конструкції при цьому використовували, як писали про ворога та як пояснювали історії врятованих, як працювала цензура, а також яким постає образ повоєнного Львова.

Методологія заснована на загальнонаукових, спеціальних і міждисциплінарних прийомах наукового пізнання (зокрема застосовано наративний і текстуальний аналіз, контент-аналіз, біографічний метод, інструментарій соціальної антропології).

Наукова новизна. Наративний аналіз раніше неопублікованих текстів (влади Львова середини 1940-х рр.) поглибив знання про приховування радянськими органами трагедії єврейського народу на завершальному етапі війни.

Висновки. Влада уникала будь-яких згадок про ізоляцію євреїв у ґетто, не йшлося про узагальнення чисельних індивідуальних звернень як свідчення масового винищення представників єврейського народу. На кожне прохання про розшук конкретних мешканців, родин, кількох осіб за різними адресами проживання міська влада давала неоднакові відповіді про «зниклих», яких «вивезли», «взяли» чи «виселили» німці «куди невідомо». Дослідження поглиблює знання про творення радянського дискурсу Другої світової війни на її завершальному етапі, доповнює усталене в історіографії проблеми бачення Голокосту у СРСР не стільки замовчуваною, як небажаною пам’яттю, котра мала рамки й можливості проговорення водночас.