"Словацьке питання" у зовнішньополітичній рецепції західних демократій (березень — вересень 1939 р.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.06.192%20Ключові слова:
«словацьке питання», Великобританія, Франція, США, міжнародні відносини, дипломатичні контакти, визнання де-факто, преса, геополітика., «словацьке питання», Великобританія, Франція, США, міжнародні відносини, дипломатичні контакти, визнання де-факто, преса, геополітикаАнотація
Мета — комплексний аналіз візії провідних західних країн зі «словацького питання» напередодні Другої світової війни із залученням архівних матеріалів, опублікованих джерел і тогочасної преси. Методологічною основою є принципи історизму, системності та всебічності.
Найширше використано проблемно-хронологічний, компаративний, синхронний методи.
Наукова новизна визначається відсутністю присвячених проб лематиці спеціалізованих праць в українській та зарубіжній (окрім словацької) історіографії.
Висновки. Західні демократії засудили ліквідацію Німеччиною та Угорщиною Чехо-Словаччини і проголошення Словацької держави розцінювали як складову цього процесу. Проте Великобританія на початку травня 1939 р. модифікувала своє ставлення й визнала Словаччину де-факто. У середині липня аналогічно вчинила Франція. У дипломатичних колах навесні — влітку 1939 р. статус Словаччини вважали тимчасовим. Існували прогнози, що вона буде розділена між сусідами, передана Угорщині, анексована Німеччиною. Звіти британського та французького консулів, західна преса акцентували на проявах підпорядкування Словаччини Берліну, критично оцінювали внутрішньополітичний розвиток країни. Словацький уряд через посередників контактував із чехословацькою еміграцією у Франції, що британська дипломатія інтерпретувала як спробу налагодити позитивний зв’язок із західними державами. Позиція США стосовно Словацької держави була послідовно негативною. Американський уряд не бачив різниці у статусі чеських і моравських земель та Словаччини. За океаном першими стали підтримувати плани чехословацької еміграції на чолі з Е. Бенешем щодо відновлення статус-кво. Спроби словацьких дипломатів змінити ситуацію на свою користь не дали результату. Під тиском німців Словацька держава взяла участь в агресії проти Польщі, що остаточно знищило всі надії на налагодження відносин із західними демократіями. Великобританія та Франція приєдналися до американської інтерпретації й почали вважати Словаччину за окуповану Німеччиною територію.
