Академічна наука в інформаційному суспільстві

Грачев О .О., Хорєвін В .І. Академічна наука країн світу. К.: «Фенікс», 2020. 576 с.

Анотація

Це видання містить найбільш докладний аналіз процесу академічної наукової діяльності в світовому масштабі, зроблений в останні десятиліття. Його структура дозволяє отримати повне уявлення про національні академічні організації, які представляють науку своїх країн за принципом «одна країна — одна академія» в міжнародних наукових організаціях і, передусім, у всесвітньому об’єднанні академій наук. Ця робота являє собою важливий досвідний та аналітичний матеріал з огляду на актуальність завдань, вирішуваних вітчизняною академічною наукою. При формуванні підходів до вирішення проблеми дослідники обґрунтовано спираються на відому точку зору В. Гумбольдта про академічну науку як поєднання трьох складників: власне академій наук, університетів і спеціалізованих науково-дослідних лабораторій або інститутів, що не пов’язані з навчанням студентів. Автори правомірно використали класифікацію академічної науки сьогодення за географічним принципом. Такий підхід дає змогу підкреслити специфічні можливості розвитку академічної науки в період становлення постіндустріального, інформаційного етапу життя суспільства на основі глобалізаційних процесів у інформаційній сфері; він надає можливості для фіксації національних наукових традицій у країнах, розташованих у різних регіонах світу. Викладений у цій роботі матеріал переконливо доводить об’єктивну закономірність: у процесі реформування сучасної академічної науки має бути дотримано принцип державного фінансування фундаментальних наук, оскільки саме їх здобутки забезпечують стратегію інноваційного розвитку суспільства. Важливою частиною монографії є розділ, присвячений функціонуванню академічних організацій молодих вчених у країнах світу. Це дослідження має бути покладено в основу подальшої роботи з вивчення характерних особливостей і самобутніх процесів усередині академічної науки в країнах, розташованих у різних регіонах світу.