Посилення негативних тенденцій в динаміці кадрового потенціалу НАН України

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим, що тенденції зменшення загальної чисельності дослідників не тільки збереглися, а й стали ще більш тривожними, отже заходи, спрямовані на стабілізацію їх чисельності, стають ще більш невідкладними. Мета статті — визначити масштаби і наслідки цих змін. Для цього здійснено прогнозно-аналітичне дослідження еволюції кадрового потенціалу НАН України з урахування даних до 2018 року включно. На основі раніше розробленого авторами методу ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки розраховано вікову структуру дослідників НАН України, які залишають науку, переходячи до інших сфер діяльності, а також показано, що протягом 2013—2018 років істотно погіршились можливості стабілізувати чисельність науковців НАН України протягом найближчих років, а тим більше — відновити її кадровий потенціал.

Якщо опубліковані раніше розрахунки, в яких автори виходили зі статистичних даних щодо вікової динаміки науковців НАН України до 2015 року, дозволяли їм зробити висновок, що без посилення державної підтримки загальна чисельність дослідників НАН України зменшиться до 2025 року на 30 % (до 12860 осіб), то врахування тенденцій в динаміці кадрового потенціалу протягом останніх 5 років до 2018 року приводить до висновку, що падіння загальної кількості дослідників буде майже вдвічі більшим — на 57,3 % (приблизно до 10738 осіб у 2025 році). Крім того, ще в 2015 році можна було сподіватися, що нарощування молодіжного поповнення щорічно на 10 % дозволить стабілізувати чисельність дослідників протягом 5 років, і вже починаючи з 2025 р. загальна чисельність дослідників зростатиме. Урахування ж тенденцій 2013—2018 років свідчить, що сьогодні цього вже недостатньо — потрібно, щоб темп щорічного зростання молодіжного поповнення становив щонайменше 15 %. Навіть при його зростанні до 20 % падіння чисельності дослідників триватиме принаймні до 2023 року. Це зумовлено тим, що склалася така вікова структура науковців, за якої вірогідні їх втрати внаслідок природної смертності перевищили молодіжне поповнення у 2018 році. Проведені прогнозно-аналітичні дослідження свідчать також про наростання темпів розпаду кадрового потенціалу НАН України.

Отримані результати демонструють нагальну необхідність невідкладних заходів щодо посилення державної підтримки НАН України, без яких неможливе припинення розпаду її кадрового потенціалу. Зволікання ж у їх здійсненні призведе до необхідності суттєво більшого часу і більших витрат для виправлення ситуації.