Соціотехнічні перформативи і оцінка наукових знань

Автор(и)

  • Л.В. Рижко ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії нау ки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0003-0967-5621

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2022.04.066%20%20%20

Ключові слова:

соціотехнічні перформативи, конструювання майбутнього, оцінка наукових знань, істина, постправда, технонаука

Анотація

Обґрунтовано, що поряд зі зростанням ролі науки у всіх сферах життя і поширенням глобалізаційних процесів, тенденцій плюралізму, мультикультуралізму оцінка наукових знань має включати не лише логіко-гносеологічні, семантичні критерії, а й екзистенційні смисли та цінності, загальні історичні, культурні, політичні інтереси та традиції, а також соціотехнічні уявлення про бажане майбутнє людства, які виконують перформативну роль. При цьому оцінка наукових знань трактується як істина, правда, а також як постправда, постфактичність. Останнє обумовлено тим, що соціотехнічні образи майбутнього орієнтуються на зміни, постійною стає мінливість, невизначеність, майбутнє постає як бажане, модельоване, конструйоване «працюючим артефактом». Соціотехнічні уявлення дедалі частіше формуються технологічними компаніями, їхніми інтересами, бізнес-моделями та публічною риторикою. Останнє нерідко супроводжується зростанням недовіри до експертної думки, залученням «альтернативних експертів», знеціненням освіти та професіоналізму, ослабленням критичного мислення, неприйняттям альтернативних думок або ж, навпаки, релятивізацією істини. Згадані вище тенденції сприяють створенню ситуації, для характеристики якої почали застосовувати концепт «постправда». Показано, що в такому разі концепт «постправда» набуває багатогранного змісту: від тверджень про відсутність чи втрату істини, нівелювання фактів і до намагання обґрунтувати її вагомість як прикмети найновішої форми науки  — технонауки. В останньому випадку істотною є перформативна функція постправди як засобу ініціювання творчих наукових пошуків, нестандартного мислення, шляхів розвитку креативності пізнання та технічного конструювання майбутнього, реалізації соціотехнічних уявлень про образ майбутнього. Хоча у разі такого її сприйняття слід звертати увагу на те, що майбутнє ніколи заздалегідь не визначене, навіть у випадку його технонаукового конструювання, і несе небезпеку певних ризиків. Виявлення та викорінення негативних проявів постправди є необхідним завданням науки та освіти.

Посилання

Ясперс К. Смысл и назначение истории. Москва: Политиздат, 1991. 527 с.

Микешина Л.А. Философия познания. Полемические главы. Москва: Прогресс-традиция, 2002. 624 с.

Бистрицький Є. Екзистенційна істина і постправда. Філософська думка. 2018. № 5. С. 54—71.

Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. Вопросы философии. 1989. № 9. С. 116—122.

Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 718 с.

Post-Truth Imaginations. New Starting Points for Critique of Politics and Technoscience. Rommetveit К. (Ed.). New York: Routledge, 2022. 224 p. https://doi.org/10.4324/9780429053061

«Политика постправды» и популизм / Под ред. О. В. Поповой. Санкт-Петербург: Скифия-принт, 2018. 216 с.

Макінтайр Л. Постправда. Київ: ArtHuss, 2021. 208 с.

Хамітов Н.В., Крилова С.А. Людина і культура: словник. Філософська антропологія, філософія культури, культурологія. Київ: КНТ, 2022. 295 с.

Бистрицький Є., Білий О., Єрмоленко А., Касьянов Г., Княжицький М., Костенко Н. та ін. Комунікація і політика за доби постправди. Філософська думка. 2018. № 5. С. 6—35.

Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса. Москва: Эксмо, 2018. 256 с.

Ніколс Т. «Диванні» експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими. Київ: Наш формат, 2019. 240 с.

Castoriadis C. The Imaginary Institution of Society. Cambridge: Polity Press, 1975. 424 р.

Bauman Z. Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press, 2000. 228 p.

Jasanoff S., Kim S.-H. Containing the Atom: Sociotechnical Imaginaries and Nuclear Power in the United States and South Korea. Minerva. 2009. No. 47. P. 119—146. https://doi.org/10.1007/s11024-009-9124-4

Jasanoff S. Future imperfect: Science, technology, and the imaginations of modernity. URL: https://law.unimelb.edu.au/__data/assets/pdf_fi le/0009/3305673/1.-Jasanoff -and-Kim-2015-Dreamscapes-of-Modernity-Sociotechnical-Imaginari.pdf (дата звернення: 14.08.2022).

Mager A., Katzenbach C. (2020). Future imaginaries in the making and governing of digital technology: Multiple, Contested, Commodifi ed. New Media & Society. 2021. Vol. 23. No. 2. P. 223—236. https://doi.org/10.1177/1461444820929321

Nordmann, A. A forensics of wishing: technology assessment in the age of technoscience. Poiesis & Praxis. 2010. No. 7. P. 5—15. https://doi.org/10.1007/s10202-010- 0081-7

Попович О.С., Кліменкова В.І. Наукова етика і проблеми цілеспрямованого формування здорового дослідницького середовища. Наука та наукознавство. 2022. № 2. С. 3—11. https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.003

Хамітов Н.В. Академічна філософія як наука і мистецтво. Вісник НАН України. 2022. № 4. С. 59—73. https://doi.org/10.15407/visn2022.04.059

Хамітов Н.В. Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту. Київ: КНТ, 2022. 405 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-07

Як цитувати

Рижко , Л. (2024). Соціотехнічні перформативи і оцінка наукових знань. Наука та наукознавство, 4(118), 66–83. https://doi.org/10.15407/sofs2022.04.066

Номер

Розділ

Актуальні проблеми сучасної науки