Внесок видатних представників хімічної науки середини XIX — початку ХХ століття у розвиток науки, освіти та популяризації наукових знань
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.103Ключові слова:
природознавство, з’їзд природознавців і лікарів, Київський університет, секція гігієни, учені-хімікиАнотація
Статтю присвячено з’ясуванню ролі вчених-хіміків у проведенні з’їздів російських природознавців і лікарів у період від середини ХІХ до початку ХХ століття. Досліджено передумови пожвавлення наукового життя у другій половині ХІХ ст. і пов’язаних із цим подій: збільшення кількості публікацій у наукових журналах (оригінальних праць і перекладів з іноземних мов), читання публічних лекцій, а також організація та проведення тематичних з’їздів. Зроблено акцент на участі у таких заходах учених-хіміків, оскільки цей аспект здебільшого залишався поза увагою істориків науки. Підкреслено важливість співпраці вчених-природничників, що працювали у різних наукових напрямах. Проаналізовано внесок видатних представників хімічної науки у проведення наукових форумів. Показано, що активними учасниками з’їздів були відомі вчені-хіміки — Д.І. Менделєєв, О.М. Бутлеров, М.О. Меншуткін, М.І. Коновалов, І.О. Каблуков, а також науковці, які працювали в цей період на теренах України: М.М. Бекетов, Є.Ф. Гарнич-Гарницький, П.П. Алексєєв, М.А. Бунге, О.А. Веріго, С.М. Реформатський. Розглянуто вплив рішень, обговорюваних на з’їздах, на подальший розвиток науки, технологій, промисловості, сільського господарства, формування системи освіти, популяризацію наукових знань. Описано заходи, запропоновані учасниками зібрань, стосовно хімічного контролю якості продукції, зокрема створення харчових хімічних лабораторій та вдосконалення відповідного законодавства. Підкреслено важливість подібних пропозицій для позитивних змін у сьогоднішньому житті. Зазначено, що досвід минулого може використовуватись у таких процесах, як імпортозаміщення, взаємодія державних органів і наукових установ, політика в сфері освіти.
Посилання
Любимов Н. Съезды естествоиспытателей в Швейцарии, Германии и Англии. Русский вестник. 1869. № 8. С. 506—511.
Павленко Ю.В., Руда С.П., Хорошева С.А., Храмов Ю.О. Природознавство в Україні до початку ХХ ст. Київ: Академперіодика, 2001. 420 с.
Караванська М.Ю. Всеросійські з’їзди природознавців і лікарів на теренах України. Історія української науки на межі тисячоліть: збірник наук. праць. Вип. 15. Київ: АН Вищої школи України, 2004. С. 42—60.
Валькова О.А. Российские женщины-естествоиспытатели второй половины XIX — начала XX в. По материалам съездов русских естествоиспытателей и врачей (1867— 1913). Москва, 2014. 89 с. URL: http://ihst.ru/wp-content/uploads/2019/10/2014-ValkovaRossiiskie-zhenshchiny-estestvoispytateli.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Валькова О.А. Российские естественнонаучные общества и интеграция женщин в профессиональное научное сообщество: 60—70-е гг. XIX в. Историко-биологические исследования. 2018. Т. 10. № 2. С. 8—27. https://doi.org/10.24411/2076-8176-2018-11954
Платонова З.А. Историческое значение XII съезда русских естествоиспытателей и врачей: новые материалы. Институт истории естествознания и техники им. С.И. Вавилова. Годичная научная конференция, посвященная 85-летию ИИЕТ РАН (2017). Москва: Янус-К, 2017. С. 92. URL: http://www.spsl.nsc.ru/FullText/konfe/GK-2017- IIET.pdf (дата звернення: 14.01.2022).
Платонова З.А. Реакция общественности на XII съезд русских естествоиспытателей и врачей (по материалам периодических изданий конца 1909 — начала 1910 гг.). Институт истории естествознания и техники им. С.И. Вавилова. Годичная научная конференция, 2019. Саратов: Амирит, 2019. С. 125—128. URL: http://www.andreyleonov. ru/2019/GK-IIET-2019-09-30.pdf (дата звернення: 17.01.2022).
Суханова Н.П. Институционализация науки в России: золотой XIX век. Вестник Омского университета. 2019. Т. 24. № 4. С. 90—95. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ institutsionalizatsiya-nauki-v-rossii-zolotoy-xix-vek/viewer (дата звернення: 11.01.2022).
Медвідь Ф., Твердохліб А., Урбанський М. Становлення наукових товариств на землях України: києвознавчий аспект. Треті києвознавчі читання: історія та етнокультура. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 березня 2020 р.). Київ, 2020. С. 25—32. URL: http://nsku.org.ua/wp-content/uploads/2 021/01/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96-%D0%BA%D0%B8%D1%94% D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96-%D1%87% D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B5nd.pdf (дата звернення: 12.01.2022).
Курган Н.П., Боярська Л.О. До історії наукових зв’язків Д.І. Менделєєва з хіміками України. Нариси з історії природознавства і техніки. 1986. Вип. 32. № 2. С. 27—33.
Алексеев П. О предстоящем съезде естествоиспытателей в Киеве (Речь, произнесенная на торжественном акте Университета св. Владимира 9 ноября 1870 г.). Университетские известия. 1870. № 12. С. 1—9.
Историческая записка об учреждении и ходе третьего съезда русских естествоиспытателей и список членов съезда. Труды ІІІ съезда русских естествоиспытателей в Киеве (20—30 августа 1871 г.). Киев: Университетская типография, 1873. С. 1—10.
Тимирязев К.А. Праздник русской науки. Русская мысль. Москва, 1894. Год пятнадцатый. Кн. I. С. 244—254.
Бунге Н.А. Приветствие Х-му съезду. Дневник Х-го съезда русских естествоиспытателей и врачей. Киев, 1898. С. 26—30.
Менделеев Д.И. Письмо съезду. Протокол общего собрания. Дневник Х съезда русских естествоиспытателей и врачей. Одесса, 1898. № 2. https://doi.org/10.1136/bmj.2.1971.1095
Бекетов Н.Н. Атмосфера земли во времени. Дневник Х-го съезда русских естествоиспытателей и врачей. Киев, 1898. С. 217.
Караванська М.Ю. Матеріали Х Російського з’їзду природознавців і лікарів як джерело вивчення історії науки і техніки. Дослідження з історії техніки. Зб. наук. праць. 2005. Вип. 5. С. 27—32.
Степанский А.Д. История научных учреждений и организаций дореволюционной России. Москва, 1987. 86 с.
Стемковский М.К. О жженом кофе и его фальсификации. Доклад на заседании секции Гигиены 28 августа. Дневник Х съезда русских естествоиспытателей и врачей. 1898. № 9. С. 356—357.
Анучин Д.Н. Русская наука и съезды естествоиспытателей (Речь председателя Распорядительного комитета ХІІ Съезда естествоиспытателей и врачей 28 декабря 1909 года). Дневник ХІІ съезда русских естествоиспытателей и врачей. Москва, 1910. № 5. С. 1—18.
Григорян Н.А. Из истории съездов русских естествоиспытателей и врачей. Історія освіти, науки і техніки. Зб. наук. праць. Київ, 2004. С. 84—99.
Погожев А.В. 25-летие (1861—1886) естественно-научных съездов естествоиспытателей и врачей в России и Западной Европе. Москва, 1887. 394 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
