Академічні та університетські складники світового лідерства Китаю у науково-технологічній сфері

О. О. Грачев; В. І. Хорєвін

doi:10.15407/sofs2024.04.051

Автор(и)

О. О. Грачев ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-3980-2890
В. І. Хорєвін ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-6509-4736

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2024.04.051

Анотація

Шляхом документально-фактологічного аналізу автори обґрунтували наявність зв’язку між лідерською позицією Китаю у глобальній науково-технологічній сфері та заходами державної політики, орієнтованими на інноваційний розвиток. У дослідженні вперше узагальнено зміни у науці та освіті в результаті реалізації держаної політики, спрямованої на подолання вікової відсталості та економічного хаосу і перетворення Китаю на глобального науково-технологічного лідера. Джерельну базу дослідження склали закордонні та вітчизняні наукові публікації, статистичні дані органів влади і міжнародних наукових організацій. Проаналізовано розвиток академічного та університетського складників науково-технологічної сфери КНР упродовж 1949—2021 рр. у межах чотирьох етапів. Перший етап (1949—1959) характеризується змінами відповідно до планової економіки та ідеологічного диктату; другий (1960—1977) — стагнацією в академічному та освітянському секторах; третій (1978—2001) — створенням засад для переходу країни на інноваційний шлях розвитку та запровадження міжнародних стандартів у освітній галузі; четвертий (від 2002) — розвитком інноваційних технологій одночасно з покращенням умов життя людей у межах проєкту «Прекрасний Китай». Розкрито сутність реформ у галузі вищої освіти (1980—90-ті рр.) з метою переведення університетської діяльності на західну модель; здійснення «Проєкту інноваційних знань» АН КНР як пілотного проєкту для розроблення наукових засад для побудови в країні інноваційної економіки та програм із розвитку кадрового потенціалу, передусім шляхом підтримки талантів, повернення учених-експатріантів і залучення провідних закордонних фахівців. Охарактеризовано зміст академічних програм «Інновації» (2011 р.) та «Піонерська ініціатива» (2014 р.), спрямованих на досягнення Китаєм провідних позицій у світі. Значну увагу в дослідженні приділено програмі «Один пояс, один шлях», яка діє з 2013 р., та ролі у ній АН КНР, а також урядовим ініціативам 2015 р. з перетворення країни на світового лідера у науці, вищій освіті та інноваціях до 2050 р. Дослідження продемонструвало, що реформи у науково-технологічній та освітній сферах Китаю проводилися на тлі позитивних змін в економіці та за активної участі керівництва держави, що може слугувати прикладом для України.

Посилання

Schneegans, S., Lewis, J., & Straza, T. (2021). The Race Against Time for Smarter Development — Executive Summary. UNESCO Science Report: The Race Against Time for Smarter Development. Paris: UNESCO Publishing, 30—78. https://doi.org/10.18356/9789210058575c010

Yatskiv, Ya.S., Malitskyi, B.A., & Bublyk, S.H. (2016). Transformation of the scientific system of Ukraine during the 90s of the 20th century: the period of transition to the market. Science and Innovation, 12 (6), 6—14. https://doi.org/10.15407/scin12.06.006 [in Ukrainian].

Mekh, O.A., & Bublyk, S.H (2021). Research and education entities in Ukraine: a structural analysis of international ratings and reporting documents. Science and Science of Science, 2 (112), 77—99. https://doi.org/10.15407/sofs2021.02.077 [in Ukrainian].

Grachev, O.O., & Khorevin, V.I. (2020). The science academies across the world. Kyiv [in Ukrainian].

Cao, С. (2015). China. UNESCO Science Report: towards 2030. Paris: UNESCO Publishing, 621—641.

Cao, С. (2021). China. UNESCO Science Report: The Race Against Time for Smarter Development. Paris: UNESCO Publishing, 623—639.

Cao, C., Li, N., Li, X., & Liu, L. (2013). Science and Government. Reforming China’s S&T system. Science, 341 (6145), 460—462. https://doi.org/10.1126/ science.1234206

Cao, С., Baas, J., Wagner, C., & Jonkers, K. (2020). Returning scientists and the emergence of China’s science. Science and Public Policy, 47 (2), 172—183. https://doi.org/10.1093/scipol/scz056

Suttmeier, R. P., Cao, C., & Simon, D. F. (2006). “Knowledge Innovation” and the Chinese Academy of Sciences. Science, 312 (5770), 58—59. https://doi.org/10.1126/science.1122280

Kang, Q. (2004). Higher Educational Reform in China Today. Policy Futures in Evaluation, 2 (1), 141—149. https://doi.org/10.2304/pfi e.2004.2.1.4

Shen, W., Zhang, H., & Liu, C. (2022). Toward a Chinese model: De-Sovietization reforms of China’s higher education in the 1980s and 1990s. International Journal of Chinese Education, 11 (3), 1—17. https://doi.org/10.1177/2212585X221124936

Swinbanks, D., Nathan, R., & Triendl, R. (1997). Western research assessment meets Asian cultures. Nature, 389 (6647), 113—117. https://doi.org/10.1038/38088

Shu, F., Quan, W., Chen, B., Qiu, J., Sugimoto, C.R., & Larivière, V. (2020). The role of web of science publications in China’s tenure system. Scientometrics, 122 (3), 1683—1695. https://doi.org/10.1007/s11192-019-03339-x

Quan, W., Chen, B., & Shu, F. (2017). Publish or impoverish: An investigation of the monetary reward system of science in China (1999–2016). Aslib Journal of Information Management, 69 (2), 486—502. https://doi.org/10.1108/ajim-01-2017-0014/

Peng, C. (2011). Focus on quality, not just quantity. Nature, 475 (7356), 267. https://doi.org/10.1038/475267a

Zweig, D., & Wang, H. (2013). Can China bring back the best? The Communist Party organizes China’s search for talent. The China Quarterly, 215 (3), 590—615. https://doi.org/10.2139/ssrn.2195881

Liu, X. (2018). The “Double First Class” Initiative under Top-Level Design. ECNU Review of Education, 1 (1), 147—152. https://doi.org/10.30926/ecnuroe2018010109

Balanchuk, I.S. (2019). Building an innovation system in the People’s Republic of China. Science, Technologies, Innovations, 1, 23—35 [in Ukrainian].

Salikhova, O.B., & Honcharenko, D.O. (2020). Policy of endogenous development of pharmaceuticals in China: lessons for Ukraine. Economics and forecasting, 2, 139—157. https://doi.org/10.15407/eip2020.02.139 [in Ukrainian].

Bezrukova, N.V., & Lekunovich, A.Yu. (2017). Peculiarities of building an innovative economy: analysis of the experience of China and the reality of Ukraine. Efficient Economy, 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5544 (last accessed: 01.09.2024) [in Ukrainian].

Kavunenko, L.P., & Isakova, N.B. (2021). Traditions and prospects of scientific and technological cooperation between Ukraine and China. Science and Science of Science, 4 (114), 94—111. https://doi.org/10.15407/sofs2021.04.094 [in Ukrainian].

Shu, F., Liu, S., & Larivière, V. (2022). China’s Research Evaluation Reform: What are the Consequences for Global Science? Minerva, 60 (4), 329—347. https://doi.org/10.1007/s11024-022-09468-7

Agarwala, N., & Chaudhary, R.D. (2019). China’s Policy on Science and Technology: Implications for the Next Industrial Transition. India Quarterly, 75 (2), 206—227. https://doi.org/10.1177/0974928419841786

The Chinese Academy of Sciences at 70. Editorials. (2019). Nature, 574 (7776), 5. https://doi.org/10.1038/d41586-019-02950-5

Dali, Ma. (2019). Boundary repair: Science and enterprise at the Chinese Academy of Sciences. Social Studies of Science, 49 (3), 381—402. https://doi.org/10.1177/0306312719846560

Zhang, Q. (2019). The Chinese Academy of Sciences responds: we are with the government and with the people. Correspondence. Nature, 574 (7779), 486. https://doi.org/10.1038/d41586-019-03205-z

Baark, E., & Suying, L. (1990). Science and technology policy reforms in China — a critical assessment. Copenhagen Journal of Asian Studies, 5 (10), 7—26. https://doi.org/10.22439/cjas.v5i1.1770

Cao, C. (1998). The Chinese Academy of Sciences: The Election of Scientists into the Elite Group. Minerva, 36 (4), 323—346. https://doi.org/10.1023/A:1004421406141

Irvin, A., & Sun, T.Q. (2021). Transformative Innovation Policy: A Case-Study from China. Innovation and Development Policy, 3 (1), 21—23. https://doi.org/10.3724/SP.J.2096-5141.2021.0002

Shu, F., Sugimoto, C.R., & Larivière, V. (2020). The institutionalized stratification of the Chinese higher education system. Quantitative Science Studies, 2 (1), 327— 334. https://doi.org/10.1162/qss_a_00104

Khan, C.T. (2018). The Inferences & Nature of China’s Transfer and Development of Technology from Higher Education Institutions to Industry. Open Journal of Social Science, 6, 12—34. https://doi.org/10.4236/jss.2018.69002

Yi, W. & Long, C.X. (2021). Does the Chinese version of Bayh-Dole Act promote university innovation? China Economic Quarterly International, 1 (3), 244—257. https://doi.org/10.1016/j.ceqi.2021.09.003

Cai, Y.Q. (2018). The Evolution of Distribution of Technology Transfer in China: Evidence from Patent Licensing. American Journal of Industrial and Business Management, 8, 1239—1252. https://doi.org/10.4236/ajibm.2018.85084

Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (2000). The Dynamics of Innovation: From National Systems and “Mode 2” to a Triple Helix of University-Industry-Government Relations. Research Policy, 29 (2), 109—123. https://dx.doi.org/10.1016/S0048-7333(99)00055-4

Zhang, H., & Sonobe, T. (2011). Development of science and technology parks in China, 1988—2008. Economics, 5, 1—25. https://doi.org/10.5018/economicsejournal.ja.2011-6

Yu, X. (2023). An assessment of the green development efficiency of industrial parks in China: Based on non-desired output and non-radial DEA model. Structural Chang e and Economic Dynamics, 66, 81—88. https://doi.org/10.1016/j.strueco.2023.04.010

Vogel, K.M., & Ben Ouagrham-Gormley, S. (2023). Scientists as spies? Assessing U.S. claims about the security threat posed by China’s Thousand Talents Program for the US life sciences. Politics Life Sci., 42 (1), 32—64. https://doi.org/10.1017/pls.2022.13

Qiu, J. (2011). China sets 2020 vision for science. Nature, 470 (7332), 15. https://doi.org/10.1038/470015a

Cyranoski, D. (2014). Chinese science gets mass transformation. Nature, 513 (7519), 468—469. https://doi.org/10.1038/513468a

Xu, F. & Li, X. (2016). The changing role of metrics in research institute evaluations undertaken by the Chinese Academy of Sciences (CAS). Palgrave Communication, 2 (1), 1—6. https://doi.org/10.1057/palcomms.2016.78

Bai, C. (2016). The Pioneer Initiative: A New Era in Chinese Research, Small, 12 (16), 2115—2117. https://doi.org/10.1002/smll.201503720

Van Noorden, R. (2022). The number of researchers with dual US-China affiliations is falling. Nature, 606 (7913), 235—236. https://doi.org/10.1038/d41586-022-01492-7

Tollefson, J. (2019). Chinese American scientists uneasy amid crackdown on foreign influence. Nature, 570 (7759), 13—14. https://doi.org/10.1038/d41586-01901605-9

Yang, X., Zhou, X. & Cao, C. (2023). Remaking the Chinese Academy of Sciences: Under pressure to reinvent itself, the CAS should concentrate on managing largescale research infrastructures. Science, 379 (6629), 240—243. https://doi.org/10.1126/science.add3428