Онтологія рашизму: Україна як alter ego Росії

Анотація

Мета дослідження – запропонувати історіософський аналіз причин консервативного реверсу Російської Федерації та її хворобливої фіксації на Україні.

Методологічною основою слугують принципи історизму, об’єктивності, детермінованості та системності, які при застосуванні історико-типологічного й порівняльно-історичного методів дозволяють проаналізувати консервативний розворот Росії, підґрунтя її фашизації в контексті політичних трендів сучасності.

Основні результати. Проаналізовано історичний контекст формування у РФ «парадної квазіреальності», в якій Україна та українці перемістилися на наступне після «колективного Заходу» місце в ієрархії «ворогів», а «українське питання» перетворилося на системотвірний чинник суспільно-політичного життя. Показано, що в обставинах кристалізації феномену «поворотного тоталітаризму» варто очікувати на самовідтворення низки історично властивих йому стигм, однією з яких і є саме «українське питання». Конструкт «русскомирской» псевдоцивілізації складений із тотальної брехні, тримається на системній та систематичній пропаґандистській обробці власних, обмані й залякуванні чужих громадян. Витворення паралельного інформаційного світу має руйнівні наслідки для самої Росії, чия владна верхівка втратила зв’язок із реальністю, забувши, де проходить межа поміж брехнею і правдою.