Листи Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських (вступна стаття й публікація В.Тельвака, Є.Луняка)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.204Ключові слова:
Андре Мазон, Михайло та Катерина Грушевські, епістолярій, співпраця, інституційний книгообмінАнотація
В публікації на підставі листів Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських, котрі відклалися в їхньому родинному фонді у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, з’ясовуються особливості взаємин французького й українського інтелектуалів.
Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному методі, критичному аналізі документального матеріалу, виходячи з принципів об’єктивності й історизму.
Наукова новизна. Листи А.Мазона до М. та К. Грушевських публікуються вперше.
Висновки. Епістолярій висвітлює малознані контакти французького й українського вчених. Встановлено, що безпосереднім приводом до налагодження листування стала зацікавленість А.Мазона українською наукою, культурою, а також намагання М.Грушевського поширити свої історіографічні ідеї у Франції шляхом перекладу «Очерка истории украинского народа ». Цим питанням присвячені листи початку ХХ ст. В роки еміґрації український учений за посередництва французького колеґи популяризував у Західній Європі видавничу продукцію очолюваного ним Українського соціологічного інституту. В другій половині 1920-х рр. кореспонденти порушували питання книгообміну та формування української колекції в бібліотеці Інституту славістичних студій у Парижі. Поряд із цим обговорювалася проблема наукового відрядження К.Грушевської до європейських академічних осередків, а також до французької столиці. Зміст опублікованого епістолярію дозволяє зробити висновки про багатолітні приятельські взаємини двох учених.
Посилання
Hrushevskyi, M. (2006–2007). Shchodennyk [1904–1905 rr.] / Pidhot. do druku I. Hyrycha, O. Todiichuk. Ukrainskyi istoryk, 4/1-2, 15–74. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (2013). V pershii delehatsii Ukrainskoi partii sotsialistiv-revoliutsioneriv. Hrushevskyi M.S. Tvory: U 50 v., 4, 2: lystopad 1918 r. – zhovten 1926 r., 116–139. Lviv. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M.S. (2015). Tvory: U 50 v., 46, 2: Retsenzii na pratsi Mykhaila Hrushevskoho (1915–1938). Lviv. [in Ukrainian].
Luniak, Ye. (2013). Vyvchennia naukovoi spadshchyny Mykhaila Hrushevskoho u Frantsii. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 23, 103–121. [in Ukrainian].
Matiash, I. (2002). Zirka pershoi velychyny: zhyttiepys K. M. Hrushevskoi. Kyiv. [in Ukrainian].
Prystaiko, V., Shapoval, Yu. (1999). Mykhailo Hrushevskyi: Sprava “UNTs” i ostanni roky (1931–1934). Kyiv. [in Ukrainian].
Pyrih, R., Telvak, V. (2021). Mykhailo Hrushevskyi: zhyttiepys na tli doby. Kherson. [in Ukrainian].
Rzheutskij, V. S. (2010). Andre Mazon, VOKS i sovetsko-frantsuzskoe nauchnoe sotrudnichestvo (do Vtoroj mirovoj vojny). Frantsuzy v nauchnoj i intellektualnoj zhizni Rossii, 293–300. Moskva. [in Russian].
Svarnyk, H. (Comp.) (1998). Lysty Mykhaila Hrushevskoho do Kyryla Studynskoho (1894‒1932 rr.). Lviv; Niu-York. [in Ukrainian].
Telvak, V. (2008). Tvorcha spadshchyna Mykhaila Hrushevskoho v otsinkakh suchasnykiv (kinet XIX – 30-ti rr. XX st.). Kyiv; Drohobych. [in Ukrainian].


