До питання про формування всеросійського ринку: український контекст (друга половина ХVІІ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.168Ключові слова:
всеросійський ринок, Україна, Московія, Річ Посполита, Османська імперія, Німеччина, торгові людиАнотація
Мета статті полягає у висвітленні конкурентної боротьби українців за зарубіжні ринки у другій половині ХVІІ ст.
Методологія дослідження оперта на принципи історизму й детермінізму. Застосовано як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу, аналогії, узагальнення), так і спеціальні історичні (критичного опрацювання та зіставлення джерел, компаративності, проблемно-хронологічний) методи.
Наукова новизна. Вперше порушується питання про правомірність тверджень істориків-попередників щодо функціонування всеросійського ринку у зазначений період і переосмислюється роль українців у цьому процесі.
Висновки. Міжнародна ситуація другої половини ХVІІ ст. зумовила цілий ряд кризових економічних і суспільно-політичних явищ у Речі Посполитій та Українській державі, котрі, проте, відкрили сприятливі перспективи для Московії в галузі торгівлі. Водночас торгівельні інтереси українців уряди багатьох країн не брали до уваги. Конкурентна боротьба у цій галузі спонукала торгових людей Гетьманщини шукати й освоювати нові шляхи та ринки для реалізації своєї продукції, зокрема в напрямках Угорщини, Молдавії, Волощини, Прибалтики, Сходу.